ЗВТ з Туреччиною: кожному свої переваги

Якщо в Україні не покращяться умови для власного бізнесу, турецькі вільні економічні зони, індустріальні парки та вимоги до локалізації призведуть до зменшення експорту українських товарів із високою доданою вартістю. Втім, неспівставною для України є тверда підтримка Анкари проти РФ

За угодою про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Туреччиною та Україною, яка була підписана в минулий четвер, 3 лютого, Туреччина обнуляє мита на 10337 товарних позицій або 95% загальної кількості товарів українського виробництва). Однак, на практиці, за даними Федерації роботодавців, тільки 56% українського експорту потраплятиме до Туреччини безмитно.

Переваги для України

Протягом 2021 р. товарообіг між Україною та Туреччиною зріс на 52% до $7,38 млрд. Україна експортувала до Туреччини товарів на $4,14 млрд, а імпортувала на $3,23 млрд. Левова частина українського експорту  – метали та зернові — не підпадають під дію угоди. Це є майже $2 млрд та $1 млрд відповідно. Натомість турки завозили до нас текстиль, продукцію машинобудування, пальне, цитрусові та овочі.

Серед переваг начебто для обох сторін, але більше для Туреччини, є скасування дозволів на ввіз до Туреччини порожнього автотранспорту. Наші фури зможуть в’їжджати без вантажу та повертатися з товарами. Також дуже важливим позитивом для українців, але не для держави є лібералізація доступу українських компаній на ринок послуг. Український бізнес зможе засновувати в Туреччині свої філії та вести свою діяльність. Якщо в Україні й надалі зберігатимуться несприятливий бізнес клімат і низьке соціальне забезпечення, то незабаром очікувати міграція населення та капіталу.

Нові умови торгівлі з Туреччиною, які в разі ратифікації договору про ЗВТ парламентами набудуть чинності 1 січня 2023 р., відкривають для українського бізнесу можливості експорту в Туреччину за нульовими ставками не лише сировину, але й понад 10 тис. інших товарних позицій.

Зараз же Туреччина застосовує надзвичайно високі ввізні мита для українських товарів, зокрема,
для молочної продукції – 177%, а для м’ясної продукції – 198%. 

Україна отримала додаткові можливості експорту 1348 позицій своїх товарів до Туреччини, як правило продукції тваринництва та металургії, а Туреччина – 616 позицій, як правило легкої промисловості.

Зараз середня номінальна митна ставка для українських товарів на турецькому ринку становить 28,9%, для турецьких в Україні — 5%. Після ратифікації угоди  буде 10% і 0,5% відповідно. На цьому переваги для українських виробників фактично закінчуються.

Ризики та потенційні втрати

Дуже невигідним для України є склад товарообігу. За даними Держстату (вище та далі – це саме джерело), впродовж 2007–2019 рр частка сировини в українському експорті до Туреччини збільшилась з 16,7 до 52,3%. Натомість частка проміжної продукції скоротилась з 78,0 до 39,8% і вдвічі засобів виробництва — з 4,9 до 2,2%.

Питома вага споживчих товарів в експортних поставках з України на турецький ринок протягом всього досліджуваного періоду залишалась вкрай незначною – лише  2%. За ступенем обробки в турецькому імпорті в Україну в 2019 р. на 43,5% становила продукція кінцевого споживання. Проміжна продукція склала 26,4% турецького імпорту, засоби виробництва — 17,9%, а сировина — 11,9%.

Україна посилює орієнтованість експорту сировини до Туреччини та скорочує поставки готової продукції. Туреччина зберігає постачання до України, насамперед, готової продукції

Найбільш цікавий турецький ринок є для українських металургів, які зуміли захистити експортне мито на металобрухт, а також для аграріїв, для яких ЗВТ може створити сприятливі моменти. Хоча потрібно знати, що загальною практикою Туреччини щодо торгівлі сільськогосподарськими товарами у рамках ЗВТ є надання партнерам по вільній торгівлі тарифних квот. Такі стосуються 1838 видів продукції. Проте вони є незначними: від 2 тон на каву та чай і до 2,5 млн тон на зернові. Ввізні мита у рамках квот у більшості випадків не скасовані повністю, а знижені, наприкладна м’ясо мито може коливатись від 50 до 150%, на молочні продукти – від 0 до 90%.

З моменту введення ЗВТ Україна не буде обкладати вивізним митом експорт до Туречинни насіння соняшника обсягом до 50 тис. тон — це середньорічний обсяг експорту за останні кілька років, який зараз обкладається  митом у 16% від його вартості.

Асоціація Укроліяпром дуже незадоволена цією нормою: «Раніше насіння брали в Росії, але й вона відгородилася митом. Туреччина дуже зацікавлена в покупці сировини для виробництва соняшникової олії в України. Ми домовилися про квоту в розмірі 50 тис. т насіння соняшнику, яке турецькі підприємці можуть купити без сплати вивізного мита. Україна повинна боротися за кожне насіння, за кожен кілограм! Відкриття безмитного доступу турецьких переробників до українського насіння соняшнику — це по факту міна, яка закладається під фундамент нашої промисловості”.

Де факто саме факт скасування експортного мита на експорт 50 тис. тон соняшника до Турречинии є ключовою нормою, яка реально вплине не  двосторонню торгівлю в найближчі роки після введення ЗВТ. Турки зможуть купляти соняшник дешевше (вони й зараз його купляють з експортним митом 46 тис. тон за минулий рік), а український бюджет буде недораховуватись відповідних надходжень (наразі вони складають понад 100 млн грн). Все інше, за теперішніх економічних умов в обох країнах, залишиться без змін. Турки й надалі будуть купляти українську сталь та зернові. Ми їм не будемо продавати брухт і закуповувати їхній одяг та взуття через «Сьомий кілометр».

Втім для України було не коректним співставляти тільки грошову оцінку ризиків і втрат від ЗВТ з Туреччиною з тією політичною та військовою підтримкою, яку Анкара системно надає Києву у протистоянні з російською агресією. Сприятливі умови для турецької економіки – та вигода, яку визначив для себе президент Ердоган від такої підтримки. З іншого боку, чим більше буде економічний інтерес турецького бізнесу та капіталу в Україні, тим більш надійною та довгострковою має бути підтримка Анкари Києву в міжнародній політиці.



Total
1
Shares
Previous Article

Річкові вантажоперевезення за рік зросли на третину

Next Article

Прибуток Uber склав 892 млн дол. проти збитку роком раніше

Related Posts
Читать дальше

2022-й: новые вызовы для развивающихся рынков

Третий год пандемии Covid-19 может еще больнее ударить по экономикам развивающихся стран не только из-за нового штамма Omicron, но и давления двух центров силы в мировой экономике – США и КНР
Читать дальше

Законопроект 5600 – згадуючи Азарова

Заявами про збільшення податків для великого (олігархічного) бізнесу влада намагається приховати плани збільшення податків для населення – про це горезвісний проєкт змін до Податкового кодексу № 5600
Total
1
Share