Збільшення ренти на український газ на користь газу російському

Намагання Слуг народу знайти фінансування передвиборчої кампанії за рахунок збільшення ренти на видобуток газу унеможливить зростання газодобування в Україні та збільшить нашу залежність від імпорту газу – російського з Європи

Завтра у четвер, 17 лютого, парламентська більшість має намір підвищити ренту на газ у кілька разів, що передбачено двома законопроектами на порядку денному засідання 17 лютого. В законопроєкті №7038 про зміни до Податкового кодексу «Слуга народу» голова бюджетного комітету Ради Данила Гетманцева пропонує запровадити диференційовану рентну плату за видобування природного газу. Розмір ренти буде залежати від:

  • Традиційної середньої митної вартісті імпортного газу;
  • Середньоарифметичного значення між цінами «Bid» та «Ask», в €/MWh (у евро за МВт/год) за даними агенції Argus для німецького хабу THE;
  • Котирування будуть переводитися у гривні/тис куб м за курсом НБУ

Відповідно до ухвалених 15 січня 2022 р. законодавчих змін з травня 2022 р. ціна газу на за тисячу кубометрів, а за мегават годин/ кубометрів. Середню ціну реалізації газу за умовами оплати на українських товарних біржах (перелік визначається Кабміном) щомісяця буде публікуватись на сайті Мінекономрозвитку. Запровадити диференційованої рентної плати планується з 1 квітня 2022 р.

Де-факто рента буде завеликою від реальної ціни реалізації, тому що її розмір прив’язаний до ціни в Німеччині, навіть на газ проданий на українській біржі дешевше

Гетьманцев вважає, що “законопроект  спрямований на перерозподіл надприбутків від газу внутрішньої добування на потреби військових, вчителів, на розмороження субсидії на комунальні тарифи. Йдеться про оподаткування надприбутку, тобто різниці між прибутком, який забезпечує нормальну рентабельність газовидобувникам, та надприбутком, який вони мають внаслідок того, що ціни на газ на сьогодні є безпрецедентними в Європі”.

Рента зростає вдвічі

На сьогоднішній день рента становить 29% від ціни продажу на німецькій біржі для газу із свердловин до 5 000 м и 14% – для газу із свердловин понад 5 000 м та із старих свердловин. Для природного газу із нових свердловин, які було запущено після 2016 р., рента становить 12% для газу із свердловин до 5 000 м, 6% – для газу із нових свердловин понад 5 000 м.

Для газу із цих свердловин Данило Гетьманцев пропонує змінити ренту таким чином:

Ціна газу\тип свердловинистарі до 5 000 м:старі понад
5 000 м:
нові до 5 000 мнові понад 5 000 м
до $200/тис куб м;29,00%14,00%12,00%6,00%
до $400/тис куб м;39,00%24,00%22,00%16,00%
до $600/тис куб м;49,00%34,00%32,00%26,00%
до $800/тис куб м;59,00%44,00%42,00%36,00%
від $800/тис куб м;69,00%54,00%52,00%46,00%

Інший законопроєкт, який запроваджує диференційовану рентну плату за видобуток газу, 14 лютого подав до Верховної Ради Уряд. В урядовому проєкті Про зміни до Податкового кодексу пропонуються вищі рентні ставки, зокрема збільшення ціни газу з метою оподаткування до 1000 дол. з відповідною ставкою ренти, що збільшується до 74% (на 5 в.п.) для старих свердловин до 5 000 м або до 59% для старих свердловин понад 5 000 м. Уряд розраховує отримати на ренті за видобуток газу додаткових 239 млрд грн надходжень до бюджету. А для розподілу цих коштів за статтями видатків Уряд вносить закнопроєкт про зміни у закон про держбюджет на 2022 р.
Додаткові доходи передбачають розподілити наступним чином:

  • заходи щодо стабілізації ринку природного газу – 157,9 млрд;
  • заходи щодо врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу 46,7 млрд;
  • є-підтримка – 4,1 млрд;
  •  сфера освіти – 14 млрд.;
  • МВС – 4,5 млрд;
  • Міноборони – 11,8 млрд

Таким чином, ренту на видобування корисних копалин президентська більшості в парламенті та уряд розглядають к джерело виконання видатків – обов’язкових захищених статей, які об’єктивно за потребою збільшуються через Сovid-19 та зростання світових цін, інфляцію тощо – все, що спричиняє довга тінь пандемії на економіку.

У 2021 р. в Україні було видобуто 19,8 млрд куб м газу (-2,2% до 2020 р.). Найбільший видобувник – державна  Укргазвидобування видобуло 13,7 млрд куб м газу (-4% до 2020 р.). За інформації ДПС України, протягом 2021р надходження до держбюджету від рентної плати за видобуток природного газу склали 59,23 млрд грн, з яких 50 млрд грн – АТ «Укргазвидобування».

Водночас вартість газу зростала. Минулого року середня митна вартість, за якою розраховується рента, коливалася від $210/тис куб м (у березні 2021) до $1 185/тис куб м (у грудні 2021), що є історичним максимумом.

 «Досвід видобувних країн ЄС, які, як і Україна, є залежними від імпорту газу, показує, що рентні ставки за видобуток газу там є в рази нижчими, ніж в Україні. У Польщі вони становлять 1,5-3%, у Румунії – від 3,5% до 13%, в Угорщині – від 2% до 30%», – зазначає фахова в енергетиці аналітична компанія ExPro Consulting.

Рити стару яму глибше  

Це не вперше коли Верховна Рада різко підвищує ренту. Так, у серпні 2014р у розпал військових дій на Донбасі, ставку ренти на видобуток природного газу було підвищено з 29% до 55%. Фактично вона була ще вищою, до 70%, враховуючи, що нараховувалась вона на завищену ціну. Тоді Кабмін обіцяв видобувним компаніям, що 55% рента буде діяти до кінця 2014 р., проте дію ренти продовжили ще на рік. Результатом таких свавільних дій Кабміну і Верховної Ради став застій у газовидобувній галузі, який вдалося подолати лише в 2017 р.

Від повторення того сценарію застерігають в Асоціація газовидобувних компаній України. Фахівці та учасники ринку нагадають, що 8 років тому, внаслідок збільшення ренти, у 2015 р. було згорнуто проєкти на $400 млн, що призвело до відмови від 90% запланованих робіт із буріння нових свердловин. Того року незалежні газовидобувники скоротили капітальні інвестиції на 80% порівняно з попереднім 2014 р., що спричинило подальше падіння видобутку на 40-50%.

“Складається враження, що з кінця 2019 р. деякі політики розглядають нашу країну як полігон для перевірки поганих податкових практик. Такого роду податок (Windfall profits tax) вводився у світі не часто”, – пише Вячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформаці. Навіть на фоні не вельми райдужної світової практики вилучення наддоходів, українська влада, перевершує всі негативні приклади. Зокрема:

  • свідомо порушують Закону (пп. 4.1.9 Податкового кодексу) та принципу стабільності податкового адміністрування, оскільки вводять нові ставки серед бюджетного року.
  • Пропонують сумнівні економічно неадекватні ставки: максимальна пропонована ставка  не має світових аналогів (перевищує навіть Норвегію та Казахстан з 56% та 60%, відповідно);
  •  вибухове (удвічи!) посилюють податковий тиск на галузь, що за найскромнішими підрахунками вартуватиме в теперішніх цінах на газ втрат на 48-68 млрд грн.

Втеча інвестицій та зменшення капіталовкладень у галузь гарантовані. «Навіть якщо це все зупинять і підняття ставок не буде – це все одно налякає потенційних інвесторів.  Звісно, в найближчі роки під інвесторами я маю на увазі лише людей, які вже працюють в цій галузі. З нових системних ніхто заходити в український газовидобуток зараз не буде: ми не Катар», – зазначає для NotaBene.news фазовий журналіст-аналітик Олександр Куриленко.

Наразі в умовах енергетичної кризи в світі більш поширена практика зменшення, за потребою тимчасово податкового навантаження як на виробників газу, так і на споживачів. У нас все – навпаки. Навіщо тоді – при таких неминучих ризиках занепаду внутрішнього газовидобування – приймати такі законороєкти? Відповідь одночасно вірогідна та очевидна.

Якщо й надалі буде просідати рейтинг діючого президента, то інвестувати в його кампанію приватні інвестори не будуть

Перерозподіл на соціальні статті видатків очікуваних Урядом додаткових 239 млрд грн надходжень до бюджету свідчить про намагання вирішити соціальні проблеми і повернути відновити гарантованих законами виплати держпідтримки. «Офісу президента треба чесно зізнатись: ми шукаємо в бюджет гроші. Вони потрібні для соціальних цілей у різних формах (дешевий газ людям, імпорт газу для наступного ОЗП), бо від думки населення залежить виборча кампанію 2024 року. Водночас зрозуміло, що якщо далі буде просідати рейтинг діючого президента, то інвестувати в його кампанію приватні інвестори не будуть», – вважає Куриленко.

В своїй популістській передвиборчій програмі Зеленського викладав ідею, що олігархи, збагатившись за підтримки державної влади, мусять платити більше податків. Те саме він говорив і в перші півроку президентства. Очевидно, що в ОП вбачають видобуток газу тим самим сектором надприбутків, які потрібно вилучити у олігархів. Ефект від цього буде буквально зворотній.

Експерти одностайні, що наслідком стане гарантоване зменшення внутрішнього видобутку газу, а найбільший удар буде нанесено у підсумку на споживача, а не по олігархах.

«З огляду на те, що видобуток газу в нас на 75% забезпечена державними компаніями (Укргазвидобування та інші), основний удар припаде саме на державний сектор. Тобто у підсумку ударить не по олігархам (як обґрунтовує  влада) и, а споживачам і в цілому по енергетичній безпеці країни», – пояснює Черкашин. При будь-яких умовах назовні, внутрішнє видобування є невід’ємною в енергетичної безпеки держави. А потреба в імпорті енергоносіїв означає потреба в російському газі – навіть через закупки на європейських хабах і за європейськими не лише одиницями виміру, а й цінами.  

Total
14
Shares
Previous Article

Укрзалізниця збільшила дохід у 5 разів

Next Article

Зростання споживчих цін у Великій Британії прискорилося до максимуму за 30 років

Related Posts
Читать дальше

Энергокризис 2021: месть угля миру и Украине

Когда на мировом рынке профицит и низкие цены, украинские проблемы решаются легче и дешевле, а когда там цены бьют рекорды, и в Украине проблемы становятся большими проблемами
Total
14
Share