Замість олігархів – цивілізований лобізм

Поки у владі усвідомлюють необхідність закону про лобізм, українські професіонали в сфері GR співпрацюють на міжнародному рівні

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив про необхідність прийняти закон про лобізм для успіху реформи деолігархізації. На брифінгу 4 червня на брифінгу в парламенті, коментуючи законопроект про олігархів, поданий президентом Зеленським, він зазначив: «Наступним кроком обов’язково треба приймати закон про лобізм, щоб відкривати повний спектр можливостей, який би дозволив так, як це відбувається в Сполучених Штатах, Європі, працювати бізнесу і владі – відкрито, не «підкилимно», а на користь нашої держави».

Не вперше в українському парламенті заявляють про наміри законодавчо врегулювати лобізм. У ВРУ минулого скликання три роки пролежав відповідний законопроект. З того часу вплив олігархів на владу та держапарат лише посилився. Чи готова цього разу влада до цивілізованих відносини з бізнесом замість корупційної  олігархократії? На легалізацію лобізму з рівним доступом до влади в Україні очікують бізнес, іноземні інвестори та міжнародні партнери. Це засвідчив V Міжнародного GR форуму, що відбувся 26 травня у Стамбулі.

Запит давно сформовано

Форум у Стамбулі організовано українською  Асоціацією професіоналів в сфері GR та лобістів, Міжнародною асоціація професіоналів в сфері Government Affairs (IGAPA), консалтингова компанія SIC-Group International та Інститутом Демократії і розвитку PolitA.

Завдяки офіційному партнеру – авіакомпанії МАУ – стало можливим проведення прямих зустрічей, дискусій та виступів з дотриманням карантинних правил. Так форум надав можливість ості для налагодження контактів та обговорення потенційного співробітництва. Поміж партнерів GR Фoруму також відзначилися Українська торгово-промислова палата, Міжнародна асоціація українських та турецьких бізнесменів (TUID), Український інститут майбутнього, Українська асоціація платіжних систем, Київська школа державного управління ім. Сергія Нижнього, ArtRamus – амбасадор міжнародного руху White Ribbon. Серед медіа-партнерів були «Громадське радіо», міжнародне інтернет-телебачення «АЛЛАТРА ТВ», журнал Business Woman, а також інтернет-видання «КиевВласть», «Ліга.net», «Delo.ua», «СтопКор», інші.

Міжнародний GR форум, що пройшов в Стамбулі 26 травня 2021 р., зібрав більше 30 учасників з країн Європи, Америки, Азії та Африки
Фото: V Міжнародний GR форум

На міжнародних обговореннях розвитку професійного лобізму, які проводила IGAPA, широко представлені учасники з України.

Давно на часі запит на законодавче врегулювання сфери GR, тобто впровадження цивілізованної коммунікації між владою та бізнесом і суспільством, про які говорить спікер Разумков

Цього року основною метою міжнародного GR форуму став обмін досвідом для сприяння розвитку лобізму, в тому числі в країнах, де ця сфера поки лишається поза законом. Більше 30 учасників з України, США, Туреччини, Ізраїлю, Румунії, Казахстану, Індії, Великої Британії, Бельгії, Греції, Нігерії обговорювали практику законодавчого врегулювання лобістської діяльності у Govermental Relations (GR) і Government Affairs. Серед них – українські парламентарі, GR-спеціалісти, фахівці з адвокації та лобізму, експерти права та інвестори. Під час панельних дискусій формувались групи зацікавлених сторін для діалогу з представниками державного управління в європейському масштабі.

Особливості діалогу з українською владою

Чому потрібно узаконити лобізм, на конкретному прикладі пояснювала президент Асоціації платіжних систем України Галина Хейло. Нещодавно в Україні виникли протиріччя між ритейлерами і банкірами навколо розміру комісії (interchange) при розрахунку карткою за товари і послуги.

Президент Асоціації платіжних систем України Галина Хейло переконана,
якби в Україні діяв закон про лобіювання, всі би учасники ринку Cashless виробили компромічсне рішення щодо розміру комісії interchange

Фото: V Міжнародний GR Форум

Детально позиції сторін NotaBene аналізувало окремо. Якщо коротко, ритейлери пропонували зменшити її з 2% до 0,5% для гармонізації Cashless розрахунків з країнами Європи, де в 2015 р. законодавчо значно знизили комісію interchange. Банкіри, зі свого боку, наполягали, що таким чином ритейлери збільшать свої доходи за рахунок не лише банків, а у підсумку – і клієнтів.

«У країнах Європи після зниження комісії interchange ритейлери за рік зекономили приблизно 1,2 мільярди євро. Але при цьому 70% ритейлерів заявили, що заощаджені гроші не пішли на зниження ціни для споживачів, а були скеровані на інновації. Ритейлери отримали додаткові прибутки, натомість банки недоотримали комісію. Відповідно, банки – щоб компенсувати втрати – підвищили вартість послуг, зокрема,- зробили картки платним, збільшили комісію на конвертації та інші послуги. У підсумку постраждав споживач», – розповіла Галина Хейло. При цьому вона уточнила, що частина комісії interchange отримують не лише банки, а платіжні системи Mastercard і Visa.

За словами Галини Хейло, станом на 2020 рік у нас нараховувалось 50 платіжних систем (2 засновані Нацбанком), були задіяні 129 учасників: 69 банків і 60 небанківських установ. «Оборот трансакцій, які проводять платіжні системи впродовж року, у 10,7 разів перевищують ВВП України. Кількість трансакцій через карткові системи, що здійснюються за рік, складає приблизно $6 млрд», – повідомила голова Асоціації платіжних систем України.  Проте, інтереси цілих груп учасників ринку залишились проігноровані.

Незважаючи на заяву Кабміну, що комісія interchange має регулюватися ринком, Нацбанк заключив меморандум з компаніями Mastercard і Visa, за яким комісія має поступово знизитись на 40% впродовж двох років. “Якби в Україні діяв закон про лобіювання, банки, ритейлери, платіжні системи змогли б відстояти свої інтереси, і досягли би компромісу між усіма сторонами”, – вважає Галина Хейло.

Особливості діалогу в Україні між владою, бізнесом і неурядовими організаціями розкрив президент МАУ Євгеній Дихне. «Україна – це держава, де бурхливо розвивається демократія. У державах, де є стійка вертикаль влади, лобісти можуть відстоювати стратегічні задачі. В Україні часом поки ти доберешся до кабінету, там вже сидить не той чиновник, який сидів вчора. Це значно обмежує можливості будувати реальну стратегію розвитку», – розповів Дихне. Він на власному досвіді (в тому числі, в управлінні держкомпаній і роботі в Торгово-промислової палати України) переконався, що в Україні лобізм є невід’ємним інструментом успіху бізнесу.

СЕО МАУ звернув увагу на проблему відповідальності державних керівників, що гальмує стратегічний розвиток цілих галузей і окремих компаній

“В Україні існує велика проблема з інститутом відповідальності. Більшість державних менеджерів, які не є вихідцями із бізнесу, тобто ті, хто прийшли в державне управління останнім часом, не готові брати відповідальність за свої рішення. Вони розуміють, що через заскорузлість законодавства у сфері державного управління, зокрема, на державних підприємствах, до них з часом можуть бути запитання. Особливо, якщо зміниться влада, а отже – і бачення та стратегія певного сектору економіки”, – заявив Дихне.  І наголосив, що потрібно якомога більше профільних площадок для діалогу бізнесу з владою, котрі продовжуватимуть працювати незалежно від ротацій у кабінетах чиновників. Так буде створено підґрунтя для стратегічного підходу в держуправлінні.  

СЕО МАУ Євгеній Дихне на власному багаторічному досвіді переконався, що в Україні лобізм є невід’ємним інструментом успіху бізнесу
Фото: V Міжнародний GR форум

«В Україні чиновники не мислять категоріями стратегій. Має бути введене поняття стратегії в усі сфери діяльності держави і бізнесу. Тоді, пролобіювавши один раз правильну стратегію розвитку у будь-якій сфері, ми отримаємо довготривалий результат», – резюмував СЕО МАУ. Він переконаний: лише коли в Україні буде можливість вибудовувати стратегію на довгі роки, розпочнеться реальний розвиток економіки.

Практика лобізму показує місце людини в державі

Реалізовувати соціально значущі проєкти помітно легше у тих державах, де в центрі уваги –інтерес людини, а не системи. Такий висновок  озвучив головний рабин Кривого Рогу Лірон Едері: «Розвиток, у тому числі незалежних лобістських інституцій, напряму пов’язаний з тим, наскільки державна система дозволяє індивідууму проявити себе».  

Головний рабин Кривого Рогу Лірон Едері вважає, що за практикою здійснення GR і лобізму можна визначати, яке місце в державі відводиться інтересам людини
Фото: V Міжнародний GR форум в Стамбулі

Очолювана Ліроном Едері Асоціація розвитку єврейських громад (AJCDU) має багаторічний досвід реалізації адвокаційних проєктів – таких, як Програма з розвитку єврейської освіти на базі української освіти або Розвиток єврейських громад в містах України.

«Чому у США лише 2 партії, а не 500? Все залежить від того, що стоїть у центрі уваги –людина чи система. Коли у центрі — людина, не потрібно п’ятсот партій. Їй потрібен свій конгресмен, до якого буде доступ і який буде звітувати. Коли у центрі уваги – система, їй вигідно отримати повноваження, за які не прийдеться звітувати», – заявив Лірон Едері. Водночас, він вважає перевагою Східної Європи можливість на досвіді Сполучених Штатів і Західної Європи впровадити найуспішніші практики лобіювання та адвокаці.

Американський експерт права Кендалл Коффі вважає, що наразі через наслідки пандемії GR лобізм все більше затребуваний бізнесом і соціальними спільнотами

Отже організатори V Міжнародного GR форуму вдало обрали час для широкого обговорення проблематики. «Ми не знали, що буде з бізнесом, правом, моделями державних відносин. Пандемія – це великий гніт. Здається, що всі сектори вижили, але деякі традиції переглядаються», – зауважив американський юрист. 

Кендалл Коффі, представник правової експертної еліти США, вважає, що внаслідок пандемії в світі все більш затребуваними стали GR інструменти
Фото: V Міжнародний GR форум  

Кендалла Коффі – колишній федеральний прокурор Південного округу Флориди (1993-1996). З 2009 по 2017 рр. очолював конференцію Південного округу Федеральної комісії з призначень суддів Флориди. Як представник правової еліти США він регулярно виступає експертом для провідних американських та європейських медіа.  

В Україні Коффі, передусім, цікавиться реформами в сфері правосуддя. Під час візиту до Києва на зустрічі з парламентарями, громадськими активістами і бізнесом він акцентував увагу на реформах, які, на його, думку, варто впровадити в Україні в правоохоронній і судовій системах.

Українська бізнесвумен Анна Грегорі у бесіді з американським правником торкнулась перспектив інвестиційного ринку. Вона на власному досвіді розуміє ризики ведення бізнесу та проблеми інвесторів в Україні. Свого часу зусиллями Грегорі на український ринок нерухомості були заведені перші великі інвестиції, а також виконаний перший AT&T контракт.

Відносно інвестування в Україну Коффі висловив занепокоєння тенденцією посилення рейдерства, що є підставою не реєструвати компанію в країні. Окрім того, американський правник підкреслив, що бізнес не може бути захищеним, поки українські суди не стануть неупередженим барометром у правових конфліктах.

Справа – за народними депутатами

GR комунікації – це окремий сектор міжнародної політики. Такий висновок випливає з виступу  засновника і провідної в сфері лобізму американської компанії Gordon Thomas Honeywell Governmental Affairs Тіма Шеллберга. «Найпотужнішим інструментом американського лобіювання є, очевидно, відносини. Відносини між бізнес-оточенням та суспільством перейшли до відносин з владою. Іншими словами, глобальна співпраця між політиками та представниками неурядових організацій залежить від відносин з владою, а отже все більше затребуваними стають GR інструменти, методики та практика діалогу між державним апаратом та неурядовими структурами», – так він пояснив значення GR і лобізму.

Тім Шеллберг, засновник і керівник Gordon Thomas Honeywell Governmental Affairs, став одним з головних спікерів міжнародного GR форуму в Стамбулі
Фотор: V Міжнародний GR форум

Пан Шелберг використав 25 років свого професійного досвіду, світових контактів та знань для роботи державних установ для керівництва законодавчими проектами в понад 30 країнах.

Президент «Gordon Thomas Honeywell Governmental Affairs» став одним з головних спікерів Форуму в Стамбулі, виступивши на панельній дискусії «Практика GR і лобіювання в світі, нові тенденції і можливості розвитку в світі». Її модерували Катерина Одарченко, голова Інституту демократії та розвитку «PolitA», засновник SIC GroupUkraine, член IGAPA та український політичний експерт Андрій Бузаров.

Катерина Одарченко, один з організаторів міжнародного GR форуму в Стамбулі 26 травня, переконана: серед чинників політичної корупції в Україні, відсудність цивілізованної практики лобізму
Фото: V Міжнародний GR форум

Зокрема, Катерина Одарченко вдало поєднує в роботі прогресивні ідеї лобізму, GR та політичного управління. Вона переконана: через відсутність цивілізованної практики лобізму перед владою інтересів бізнесу і громадськості, в Україні процвітає політична корупція, знижується якість управлінських кадрів. «Законодавче забезпечення зробить цей процес прозорим, відкриє нові можливості для публічного просування і захисту інтересів. Це також зменшить корупційні ризики, і, допоможе демократичним шляхом будувати територіальні та партійні об’єданя», – вважає Одарченко.

За участі експертів Асоціації розроблені проекти відповідного закону – Про адвокаційну діяльність та Про публічну адвокацію та лобізм. Спікер парламенту Разумков – не перший з нардепів, хто офіційно заявив, що Україні потрібен закон про лобістську діяльність. У Верховній Раді навіть створювалась робоча група для обговорення концепції українського закону за участю представників громадських об’єднань і професійних юристів. Залишилось підгодовувати законопроект для розгляду та нарешті прийняти – якщо влада дійсно налаштована деолігархізувати вплив на прийняття державних рішень.

Total
0
Shares
Previous Article

Виробництво смартфонів Nokia нарешті стало прибутковим

Next Article

Борг Пенсійного фонду перед Держказначейством збільшився на 10,3 млрд грн

Related Posts
Читать дальше

Имя: Карден

29 декабря в пригороде Парижа в 98 лет скончался дизайнер модной одежды Пьер Карден. При жизни он стал…
Total
0
Share