Законопроект 5600 – згадуючи Азарова

Заявами про збільшення податків для великого (олігархічного) бізнесу влада намагається приховати плани збільшення податків для населення – про це горезвісний проєкт змін до Податкового кодексу № 5600

Наступного тижні Верховна Рада вже втретє спробує розглянути та ухвалити в другому читанні законопроєкт 5600, який отримав назву «антиолігархічний» чи «антиахметовський» – той самий, який, за одностайною оцінкою експертів, після опрацювання до другого читання перетворився навпаки на «проахметівський».

Нагадаємо, підчас внесення урядом в парламент весною поточного року цей законопроєкт розглядався як антиолігархічний. Він мав збільшити податки на великий бізнес, зокрема ренту на залізну руду. До другого читання змінився до навпаки для великого бізнесу, проте зберіг збільшення податково-адміністративного тиску на решту підприємців і більшість населення – фізичних платників податків.

Наразі законопроєкт 5600 фактично не збільшує ставки податків, але значно збільшує повноваження та права податкових контролерів

Проєкт має розглядатись за “особливою процедурою”, що обежує кількість правок від кожної фракції та групи до п’яти. А окремий нардеп може наполягати на розгляді  лише однієї своєї правки, яку не врахував профільний комітет Верховної Ради. “Особлива процедура” застосовувалась під час прийнятті «антиколомойського» закону (наразі закон № 590-ІХ), який унеможливив повернення націоналізованих банків бувшим приватним власникам. Тоді нардепи надали понад 16 тис. правок до розгляду в другом читанні.  

Цього разу до проєкту 5600 у другому читанні надійшло понад 11 тис. правок. Профільний комітет більшість з них відхилив, а з тих, що залишив, більшість спрямовані на розширення повноважень податківців.

Суди податківцям зайві  

Збільшення можливостей та додаткові інструменти контролю з боку Державної податкової служби спрямоване на збільшення обсягів стягнення податків на підставі начебто порушень платниками. Порушення здебільшого визначатимуть самі податківці, без можливості для платників податків оскажити в суді. Для цього їм пропонується надати наступні додаткові права:

  • “Відкрито застосувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відеофіксацію, накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію, отриману під час проведення перевірок”.
  • Запитувати інформацію від підприємців (надсилати запити), якщо виявлені факти, які можуть свідчити про порушення платником законодавства. Наразі в законі це положення сформульовано як “…свідчать про порушення”. Тобто тепер нардепи пропонують (в законопроєкті 5600) дозволити податківцям вимагати у суб’єкта економічної діяльності інформацію, навіть без факту порушення.

Вочевидь, що формулювання у законопроєкті 5600 («можуть свідчити» замість «свідчать») створює прогалину в законі для ймовірного шантажу бізнесу з боку податківців або податкового тиску на замовлення конкурентів.

  • Звертатись до суду в разі ухилення боржника від виконання зобов’язань з погашення податкового боргу (заборгованості) за дозволом на тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника до повного погашення такого боргу. 
    Наразі, згідно з законом України про порядок виїзду та в’їзду в Україну громадян України, таке право може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи-боржника, сума якого перевищує 1 млн грн, до повного погашення цієї суми.
  • Без рішення суду за рішенням контролюючого органу стягувати податковий борг з банківських рахунків або готівковими коштами, що виник у результаті несплати зобов’язання, яке платник податків самостійно визначив у податковій декларації або уточнюючому розрахунку.
  • Без оформлення правовстановлюючих документів тільки рішенням податківців встановлювати факт користування земельною ділянкою державної та комунальної власності, а потім на підставі такого рішення нараховувати земельний податок юридичним і фізичним особам.

В усіх описаних випадках не згадується про встановлення фактів судом – все встановлюють виключно за рішенням податківців

Єдине сподівання, що перелічені додаткові повноваження податківці не зможуть реалізувати. По-перше, в Державній податковій службі невелика кількість працівників, щоб адмініструвати всі передбачені законопроєктом податкові зобов’язання. По-друге, у податківців з’явиться новий об’єкт зацікавленності – збільшення оподаткування селян, які складають майже третину населення України.

Селян у податкове підпілля  

За задумом авторів законопроєкту, всі селяни мають бути введені в поле оподаткування та сплачувати податки на економічну діяльність, навіть якщо вони ведуть персональне господарство не на продаж, а лише для власного споживання.

За діючим податковим законодавством з продажу власної сільськогосподарської продукції (картоплі, молока, меду тощо) селяни повинні сплачувати 18% податку на доходи фізичних осіб. На практиці цей податок ніхто не сплачує, тому що більшість селян підпадають під пільги, наприклад, ті, хто користуються земельною ділянкою до 2 га. Саме ділянки до 1,5-2 га обробляють більшість українських селян.

Законопроєкт 5600 зменшує розмір пільгової ділянки до 0,5 га, тобто обкладає 18% податку на доходи переважну більшість селян, як продають свою продукцію на базарах, здають молоко чи м’ясо.

Водночас розробники розуміючи, що проконтролювати доходи селян неможливо, адже більшість продають свою продукцію за готівку і не ведуть ніякої звітності, вводять додатковий податок. Саме для таких “бабусь”, які продають на базарчиках городні овочі, фрукти зі свого саду або молоко від своєї худоби, законопроект запроваджує особливу форму оподаткування – “мінімальне податкове зобов’язання” (МПЗ).

Спочатку, на періходний період у 2 роки, розмір МПЗ відповідатиме 4% нормативної грошової оцінки ділянки, далі – 5%. В грошах це в середньому – 1,4 тис. грн з 1 га на рік.  

Новий податок (МПЗ) землекористувачі повинні будуть заплатити в бюджет в будь-якому випадку: незалежно від того, чи займаються господарством на своїй ділянці, чи продають вироблену на ній продукцію, а також незалежно від того, чи заплатив інші податки на обробку землі такі як, з доходу від реалізації сільгосппродукції, ПДФО, військовий збір із зарплати працівників та оренди ділянок.

Сенс новації МПЗ, з точки зору “Слуг народу”, щоб припинити “нелегальну” обробку ділянок, що наразі, за даними держорганів, здійснюється приблизно на 20% земель сільcкогосподарського призначення. Уряд розраховує через адміністрування МПЗ мінімум на 10 млрд додаткових надходжень до держбюджету.

Проблема для селян лише в тому, що згідно з законопроєктом суттєво розширюються межі тіньового землекористування

По-перше, як вже згадувалось вище, ліміт розміру неоподатковуваних земель зменшується із 2 га до 50 соток. Це поставить під удар значну кількість домогосподарств, які дійсно виробляють сільгосппродукцію винятково (або майже винятково) для власних потреб.  Ці маленькі ділянки часто навіть неможливо здати в оренду, оскільки вони в переважній більшості випадків не формують єдині масиви і є непридатними для товарного сільгоспвиробництва.

В результаті селяни будуть змушені сплачувати зі своїх городів 1400 грн з гектару на рік, незалежно від того, чи обробляють вони городи чи ні, продають молоко чи м’ясо на базарі від своєї худоби чи вживають самі. А отже всі селяни мусять будуть зареєструватись як платники податків у Державній податковій службі.

По-друге, із розрахунку мінімального податкового зобов’язання виключений єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що нараховується на заробітну плату. Це усуває стимул легалізації праці і, відповідно, залишає заохочення до тіньового обробітку та готівкових розрахунків. Адже сплата ЄСВ складає близько 600 грн з гектару, тобто вдвічі менше за МПЗ (1400 грн/га), що пропонується в законопроекті 5600.в середньому сплата ЄСВ складає близько 600 грн з гектару.

Таким чином, навіть сумлінним платникам податків у сільському господарстві додатково доведеться доплачувати, за попередніми оцінками, 400 грн за гектар (сьогодні в середньому податкове навантаження 1000 грн за гектра).

Заявлені наміри про начебто виведення бізнесу з тіні та вирівнювання податкового навантаження перетворились на додатковий податковий тиск

Символічне «антиолігархічне» оподаткування

Єдине збільшення для олігархів, що залишилось у законопроєкті 5600 до другого читання, стосується екологічного податку. Втричі планується збільшити податок на викиди СО2: з 10 до 30 грн за тонну. Проте це дуже далеко від аналогічного податку в ЄС, який становить більше 50 євро за тонну, тобто більше 1500 грн.

Екологічний податок на відходи підприємств гірничої промисловості зростає в три рази, а на викиди забруднюючих речовин у воду – в півтора рази. Всього таким чином намагаються зібрати 2,5 млрд грн екологічного податку, яким обкладаються підприємства.

Окрім того, що розмір екологічного податку для великого бізнесу є символічним, в Україні немає ефективної системи моніторингу вуглеводневого забруднення повітря. Держава повністю покладається на данні, що надають самі підприємства, а вони ж є головними забруднювачами.  

Total
26
Shares
Previous Article

Українські підприємства збільшили прибуток у понад 6 разів

Next Article

Експорт продуктів нафтопереробки скоротився на 6%

Related Posts
Total
26
Share