За півроку зросли депозити населення та бізнесу

Гривневі депозити населення за січень-червень зросли на 8,1%, а корпоративні — на 2,9%, повідомляє Національний банк.

За даними НБУ, обсяг гривневих депозитів населення в червні збільшився на 3,2%, а за все перше півріччя — на 8,1% до 429,2 млрд грн. Обсяг валютних вкладів населення в червні зменшився на 0,2%, а за півроку — на 1,2% до 9,7 млрд дол.

Обсяг гривневих коштів корпоративного сектору в червні зріс на 2,8%, за перше півріччя — на 2,9% до 452,4 млрд грн. Обсяг валютних коштів корпоративного сектору в червні знизився на 2,2%, а за півроку збільшився на 8,1% — до 8,29 млрд дол.

Нагадаємо, що нещодавно Нацбанк звертав увагу, що зобов’язання банків за останні півтора роки стали дешевшими. Строкові депозити фізичних осіб втрачають популярність через низьку премію за строковість, тож частка коштів на поточних рахунках зростає. Це знижує вартість фондування банків. Валютні кошти банки залучають за символічними ставками, проте можливості їх розміщення обмежені.

Як зазначає НБУ, низькі ставки та пандемія змінили структуру роздрібного депозитного ринку. Тривалий час банки практично повністю залучають фондування лише з внутрішнього ринку. Нині 84% усіх зобов’язань сектору — це кошти фізичних та юридичних осіб у рівних частинах. За останні півтора роки відбулися фундаментальні зміни у строковій структурі фондування, зокрема коштів населення. З початку 2020 р почала помітно скорочуватися частка строкових депозитів — вклади на вимогу зростали значно швидше за строкові. Головним чинником цього було різке зниження дохідності строкових депозитів.

Нині ставки є історично найнижчими, особливо за валютними депозитами, і не стимулюють залишати кошти на рахунках надовго. Це підвищило прибутковість банків, адже фондування стало значно дешевшим. Найнижчу вартість коштів фізосіб мають роздрібні банки, що активно працюють із картковими продуктами і в яких значна частка коштів на вимогу.

Додатковим фактором зміщення строкової структури роздрібного фондування стала зміна преференцій домогосподарств. Вони почали залишати більшу частину коштів на поточних рахунках, зокрема для здійснення онлайн-платежів. Під час карантину надходження фізичних осіб на зарплатні рахунки не витрачалися на подорожі, розваги та інші небазові потреби. Побоювання втратити дохід та бажання сформувати “подушку безпеки” на випадок хвороби чи втрати роботи стимулювали зростання обсягів накопичень на поточних рахунках.

Як вже повідомляло NotaВene, заощадження українських громадян у 2020 р скоротилися на 17 млрд грн порівняно з 2019 р. За даними Держстату, доходи населення України за рік зросли на 6,1% — до 3 972,4 млрд грн, витрати — на 4,6%, до 3 989,4 млрд грн.

Total
0
Shares
Previous Article

Єврооблігації 5 українських компаній допущені до обігу в Україні

Next Article

Заборгованість населення за комунальні послуги становить 70 млрд грн

Related Posts
Total
0
Share