Як українські закони захищають кіберпростір

Міжнародна спільнота давно занепокоєна загрозами – глобальними і приватними – поширенням і посиленням кіберзлочинності ться з цього приводу і шукає запобіжники, щоб унеможливити або уповільнити розповсюдження загроз від кіберзлочинності. Законодавчою основою розробки законодавства у сфері боротьби з кіберзлочинами є Будапештська Конвенція, до якої приєдналась Україна.

Цей міжнародний документ зобов’язує держави-підписантів до наступного

– криміналізувати будь-який незаконний доступ до комп’ютерних мереж, нелегальне перехоплення сигналів, втручання в дані тощо. Крім цього, вона передбачає правопорушення, пов’язані зі змістом (дитяча порнографія) та правопорушення у сфері авторських і суміжних прав;

– актуалізовувати та вдосконалювати законодавство для ефективної боротьби, опираючись на сучасні методи хакерських атак, а також вдосконалювати методику зібрання доказів;

– поглиблювати міжнародне співробітництво щодо обміну інформацією про злочинців та синхронізувати зусилля для ефективності.

Українське законодавство визначає кібербезпеку як захищеність життєво-важливих інтересів людини й громадянина, суспільства та держави у процесі використання кіберпростору, яка забезпечує сталий розвиток інформаційного суспільства і цифрового комунікативного середовища, своєчасне виявлення, запобігання та нейтралізацію реальних і потенційних загроз національній безпеці України у кіберпросторі.

Кримінальний кодекс України передбачає такі правопорушення у кіберпросторі

несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку (стаття 361 КК України). Карається штрафом від 600 неоподаткованих мінімумів до 3 років позбавлення волі, а також забороною «обіймати певні посади» і займатися «певною діяльністю». Повторне вчинення або вчинення групою осіб – до 6 років з забороною «обіймати певні посади»;

– створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут (стаття 361-1 КК України). Карається штрафом до 4 000 неоподаткованих мінімумів або 2 роками позбавленням волі чи виправними роботами. Повторні дії, або скоєння групою –до 5 років позбавлення волі;

– несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації (стаття 361-2 КК України). Карається штрафом від 2 тис. неоподаткованих мінімумів до 2 років позбавлення волі. Повторне вчинення або групою осіб – до 5 років позбавлення волі;

– викрадання, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 362). Карається штрафом від 2 000 неоподаткованих мінімумів до 2 років виправних робіт;

– порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363). Карається штрафом від 2 000.неоподаткованих мінімумів до 3 років позбавлення права займатись «певною діяльністю до 3 років»;

– перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку (ст. 363-1) Карається штрафом від 2 000 неоподаткованих мінімумів до 3 років  обмеження волі. Повторне вчинення або групою осіб – до 5 років обмеження волі, з забороною займатись «певними діяльністю до 3 років.

Total
0
Shares
Previous Article

Державні гарантії на кредити приватному бізнесу: чи отримає їх хтось?

Next Article

Кіберзахищений означає проінформований

Total
0
Share