Війна в Україні: РФ розвалиться, а Китай спробує обдурити майбутнє

РФ втратить ядерну зброю, США – глобальне лідерство, Європа – єдність. Місія України – зберегти демократію у новому світі

“Росія розвалиться на кілька регіонів. Її ядерна зброя перейде під контроль Сполучених Штатів. В Європі сформуються чотири центри впливу. Замість КНР з’явиться 16 Китаїв, а Японія перетвориться на потужну морську державу. Туреччина укладе тісний союз із США, проте Вашингтона дедалі менше впливатиме на міжнародну політику, а отже й на внутрішні справи інших держав”. Цей прогноз у 2016 р. зробив засновник і голова приватної аналітичної розвідувальної компанії Stratfor Джордж Фрідман. Тоді він прогнозував світову війну, яка станеться протягом найближчих 10 років, яка має розпочатися і змінити світовий порядок.

Це вже коли два тижні поспіль ЗСУ стримували форсований наступ РФ  на всіх напрямках, а втрати у живій силі «второй армии мира» зрівнялись з втратами СРСР за 10 років війни в Афганістані, провідні медіа почали аналізувати, як ця війна змінить світовий порядок. А коли засновник Stratfor ще з 2010 року почав говорити про неминучість світової війни, багато аналітиків його висміювали. Наразі спостерігаємо, що прогнозовані зміни вже почались.

Європа за всіма ознаками поставлена на межу світової війни. Спроможність міжнародних інституцій попереджати війни, розв’зані путінським режимом, поставлена під сумнів так само, як і очевидне вже небажання Америки брати пряму участь у військових конфліктах на інших континентах. Це ж стосується і НАТО. Наскільки Альянс, залишаючись пасивним спостерігачем навіть після авіаударів по Яворівському полігону в 20 км від кордону Польщі, спроможний виконати статтю 5 Вашингтонського договору про колективну безпеку.  

Чому неминучою є світова війна у XXI cт.

Фрідман робив комплексні прогнози стосовно всієї системи міжнародних відносин. Поява нових обставин і факторів, як то проникнення IT-технологій, корегувала роль ключових країн. Але незмінним залишалось твердження про послаблення центрів сили та трансформацію міждержавних утворень. Пропонуємо один з них, і на його основі проаналізуємо, як втілюються прогнозовані зміни.

Джерело: 3stv|media

Фрідман ґрунтувував свій прогноз на історичному досвіді. “Не було ще такого сторіччя, в якому би не відбулась система війна – така війна, яка викликає конвульсії всієї системи (світового порядку – ред.)». І наводить приклади: Семирічна війна ХVIII ст., наполеонівські війни у ХІХ-му та дві світові війни у ХХ-му.

Системні війни вибухають, коли деякі глобальні держави – центри сили – занепадають, а інші претендують посісти їхнє місце

Другий аргумент – вже з Нової історії. Система міжнародних відносин, яка склалась під егідою США після розпаду СРСР на незалежні держави, містить «зачатки власного руйнування». Він зазначає: «Нинішній світовий порядок допускає кризи, які міжнародні інститути не в змозі вирішити».    

Якщо в 1990-х (Придністров’я, Карабах, Чечня) невтручання Заходу можна списати на розпад всередині радянської системи, то друга грузинська війна 2008 р. довела не просто неспроможність, а небажання лідерів демократичних країн вступати в конфронтацію з Росією – причому, не через статус другої ядерної держави, а просто через бізнес інтереси. «Якби у вас було стільки нафти, то Ізраїль займав би іншу позицію щодо Путіна», – зізнавався автору ще в 2015 р. консультант почесного консулу Ізраїлю у Львові, колишній депутат Кнесету.  

В 20080-му Путіна в Грузії зупинив лише американський есмінець з гуманітарною допомогою, яку спрямував на власний розсуд президент Джордж Буш молодший. Військову допомогу Тбілісі надав лише український президент Віктор Ющенко. Міжнародна спільнота – ЄС, ООН, НАТО висловлювали глибоке занепокоєння. Це вже потім президент Франції Саркозі в якості посередника прилетів до президента Саакашвілі з мирною угодою.

Саме після другої російсько-грузинської війни Stratfor почала аналізувати вірогідність третьої світової війни

В «українському питанні» не просто безпорадність, а навіть задобрювання агресора були ключовими в політиці Заходу. У підсумку відносно анексії – декларація США про невизнання Криму російським на кшталт тієї, що діяла 40 років щодо радянської окупації країн Балтії, коли США та Європа продовжували торгівельні відносини з СРСР. І, нарешті, мінські угоди вже не залишили сумніву щодо неспроможності Заходу вирішувати конфлікти.

Пострадянські країни не є унікальними прикладами. За аналогічним сценарієм відбувались події в Сирії, коли режим Асада за підтримки Путіна вчиняв воєнні злочини проти власного населення: килимові бомбардування міст, чотири випадки застосування хімічної зброї. І лише завдяки Туреччині, яка продовжила бойові дії у прикордонних з нею районах, НАТО ще зберігає свою присутність в Сирії.

Повномаштабне вторгнення РФ проти України відкрило очі лідерам Заходу на справжні цілі Пуіна і на власні помилки. Цитата з редакційної статті німецького видання The Local de:  

“Що Німеччина та Європа зрозуміли протягом останніх днів – те, що політика Меркель, спрямована на гарантування безпеки та свободи через угоди з диктаторами, скасовується”

І хоча не всі демократичні країни приєдналися до нищівних для російської економіки санкцій США та ЄС (хто через бізнесові інтереси, а наші донедавна близькі союзники Грузія та Молдова через страх вторгнення РФ на їхню територію), війна проти України знищить не лише Путіна, а саму державу РФ – як це і прогнозує Stratfor у відео вище.

Як Росію позбавлять ядерної зброї

Подальший політичний курс путінського режиму в нових економічних реаліях окреслив голова МЗС Сергій Лавров в Антальї 10 березня. “Щодо стану економіки РФ, ви знаєте, що ми самі про це подбаємо. Ми на всіх етапах нашої історії самотужки давали раду, коли виникали труднощі. І цього разу <…> ми зробимо все, щоб більше жодним чином не залежати від Заходу в тих сферах, які мають вирішальне значення для нашого народу”.

Тобто в Кремлі мають намір ізолювати РФ від глобальних ринків і міжнародної політики на кшталт Ірану чи КНДР. Вбивчі для економіки санкції їх начебто не лякають, адже є здоровезний внутрішній ринок і всі необхідні енергоресурси – на їхній вік вистачить. А невдоволених олігархів, товаришів по кооперативу “Озеро” на чолі керівниками державних монополій (Газпром, Роснєфть, РЖД тощо) і керівників ФСБ Путін замінить на зручних та покірних за прикладом Сталіна періода 1920-1930-х, коли той позбавлявся соратників у ВКПб.

Політичні чистки у владі та репресії громадян Путіну потрібні для перебудови економіки на військові рейки. Лише тоді він збереже владу і власне життя. Чи колективний Захід помилився, розраховуючи зупинити Путіна шляхом створення неприйнятної економічної шкоди? Так щодо розрахунку періоду часу, але ні відносно кінцевого результату. Причини для NotaBene.News пояснює директор соціологічної служби «Український барометр» політичний аналітик Віктор Небоженко.  

  • По-перше, Іран і Північну Корею від путінської Росії відрізняє те, що вони мають ідеологію. А скрепи руського міра, які будувались понад 10 років, наш слабкий у мирний час президент Зеленський у військовий час розтрощив за тиждень. Наразі він блискуче представляє країну на міжнародній арені та для власних громадян і армії.
  • По-друге, Іран і КНДР не абсолютно ізольовані, принаймні тому, що Пхеньян почав розробляти ядерну зброю за підтримки СРСР, а наразі Китай дає продовольче забезпечення. А РФ наразі є в глухій ізоляції, оскільки санкції Мінфіну США торкаються й третіх сторін, які спробують вести справи з російськими компаніями або особами.  На підтвердження цього аргументу вчора, 10 березня, Китай офіційно відмовився постачати РФ запчастин для обслуговування літаків. Яку гру веде Пекін, та наскільки вдасться її реалізувати, розберемо нижче.
  • Третє й головне – у Москви вже немає ресурсів утримувати суб’єкти федерації. “Ми роками чуємо від росіян про розділену Україну. Але сама Російська Федерація є надзвичайно диференційованою державою. До того ж Путін знищив всі механізми самоврядування суб’єктів федерації. Коли закінчаться ресурси, щоб їх утримувати за владною вертикаллю, включно із витратами на силовиків, тоді кожен регіон почне виживати самостійно. Росія з федерації перетвориться на конфедерацію“, – пояснює Віктор Небоженко.

У наданому вище відео Stratfor прогнозує передачу ядерної зброї РФ під опіку США. Можливо, Вашингтон цим займатиметься не самотужки, а консорціумом держав, наприклад, нещодавно створеною англосаксонською коаліцією між США, Великою Британією, Австралією.

Як би нереально це виглядало сьогодні, що РФ сама позбавиться єдиного геополітичного важеля, але вона втратить контроль над своєю ядерною зброю – причому не важливо, яка там буде влада

Не Путін і навіть не зміна режиму влади є кінцевою метою антипутінської коаліції, а ядерна зброя РФ. І саме внаслідок втрати Москвою контролю над суб’єктами федерації, поступово РФ буде позбавлена свого ядерного арсеналу. Відбуватись це буде за схемою, за якою здала свою ядерну зброю Україна” – говорить Віктор Небоженко.  

Нагадаємо, на початку незалежності, Києву висунули жорстку умову: фінансова допомога Заходу ьільки в обмін на відмову від ядерної зброї.

Ядерний арсенал РФ розташований по всій її території: у Ленінградській області, Краснодарському краї, на Уралі. І коли регіони будуть змушені виживати самотужки, вони поступово будуть здавати ядерні арсенали в обмін на повернення тієї якості життя, якого їх позбавив Путін через війну проти України“, – пояснює Віктор Небоженко.

Коли по факту Росія перетвориться на конфедерацію, тоді західні країни зможуть скасовувати санкції поступово по регіонах. Для тих, де розташована ядерна зброя, головною умовою буде передача контролю над нею третій стороні. І першим це зробить, на думку Небоженко, Санкт-Петербург і Ленінградська обл.

Світова війна та страхи американців

13 березня Лавров заявив, що Москва не буде просити знімати санкцій і не змінить свій політичний курс, навіть попри те, що бліцкриг на Київ провалився, зашморг санкцій Заходу затягується щодня, а контр-інформаційний наступ Києва на фоні ганьби «второй армии мира» підриває моральний стан російських військових. Звідки така самовпевненість на краю прірви? 

Джерело: Unian

Про те, що саме Пекін підштовхнув Путіна до самовбивчої війни проти України, вже висловився американський мільярдер Дордж Сорос. Він озвучив те, що офіційний Вашингтон не може або поки не хоче заявляти. Пекін також офіційно поки що зберігає нейтралітет, хоча вже не такий однозначний.

Останніми днями спостерігається певна злагодженість дій між Пекином і Москвою, спрямованих на те, щоб спровокувати Захід на пряму участь у бойових діях в Україні, ніж економічний тиск і постачання озброєння. 12 березня на Радбезі ООН представник КНР наполягав на перевірці заяв РФ про американські лабораторії в Україні для розробок біологічної зброї. Радбез ООН відкинув ці нічим не підкріплені заяви.

І майже одночасно, зранку 13 березня російські агресори бомбили Міжнародний центр миротворчості та безпеки під Яворовом. Те, що удари завдавали бомбардувальники-ракетоносці радіусом дії понад 1 км, які злітали з аеродромів РФ, не залишає сумніву, що Путін провокує НАТО на пряме зіткнення.

РФ і КНР однаково зацікавлені, щоб затягнути ЄС і НАТО у війну і таким чином змінити систему міжнародних відносин     

Для Путіна, як вже зазначалось вище, це єдиний шанс зберегти владу та життя. А розрахунок Пекіна в тому, щоб витіснити США з Азіатсько-Тихоокеанського регіону, поки НАТО на чолі з Вашингтоном воюють в Європі.

Тому Путін не бачить шкоди в тому, щоб віддати Китаю освоєння надр Сибіру та постачати газ по ціні в 10 разів дешевше ринкової в Європі. Він зазіхає на захід, вважаючи це історичною місією Росії ще за часів Петра І. Підкорення України для нього лише поріг для цієї експансії. Китай також просувається на свій захід – до Сибіру.

Ці плани дуже сильно зіпсувала своїм супротивом Україна, тим самим створюючи для Заходу підґрунтя для економічного та політичного придушення путінського режиму аж до розслідування воєнних злочинів Гаазьким трибуналом.

На фоні реакції цивілізованного світу Пекін мусив підіграти, тому відмовився постачати запчастини для цивільної авіації. В ООН КНР традиційно зберігає нейтралітет і не засудив повномасштабне вторгення РФ в Україну. Але коли Вашингтон і Брюсель запропонували вибір – або допомогати путіну у війні, або торгівельно-економічне співробітництво із ЄС і США, Пекін обрав більших і сильніших.

Заморити війну голодом

За даними Reuters, Вашингтон готовий обмежити КНР у світової торгівлі та ізолювати від високих технологій, якщо Пекін надасть допомогу РФ у війні проти України.

Також китайські компанії, які порушать заборону Мінфіну США на експорт підсанкційних  товарів, будуть відрізані від американського обладнання та програмного забезпечення, необхідного для виготовлення їхньої продукції.

Пекін не задовольняє прохання путіна про військову та економічну допомогу, бо не готовий до ізоляції від глобальної економіки навіть в окремих секторах. Спроба створити в грудні 2021 р. найбільшу в світі економічно-торгівельну зону навколо Китаю провалилась після того, як Байден відновив анлосаксонський союз за участі Австралії.

Цілі Пекіна, як мінімум – це абсолютне панвання у своєму регіоні світу, а як максимум – глобальне економічне лідерство. В будь-якому випадку тінь союзу зі злочинним путінським режимом не дозволить зберегти статус-кво в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. США та їхні союзники намагатимуться позбавитись співпраці з Китаєм або принаймні послабити її. А Пекін не відступиться від планів встановити абсолютне панування в своєму регіоні. Отже, не уникне зіткнення із США та їхніми союзниками.

Дордж Фрідман прогнозує розпад КНР на 16 Китаїв. І одночасно пророкує підйом Японії, яка стане потужною морською державою. Це стане можливимо, якщо США послабить гарантії безпеки своїм союзникам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Вашингтон зменшує свою присутність на Середньому Сході (спочатку Трамп вивів контингент з Сирії, потім Байден – з Афганістану). США вперто уникають навіть опосередкованого втручання у війну РФ проти України і, спостерігаючи, як агресор нищить міста і вбиває цивільних, все одно не наважується допомогти «закрити нам небо».

Спостерігаємо, як втілюється прогноз Stratfor про втрату США глобального лідерства як гаранта безпеки

Без головного гаранта безпеки послабиться єдність Європи, як і прогнозується у відео на початку статті. Фрідман вважає, що Європа розділиться на кілька центрів сили. Серед них Польща згуртує навколо себе східні країни, включно з Україною.

Наразі екзистенційна задача українців полягає в тому, щоб відбити навалу російських агресорів буквально до останнього. Мусимо зберегти свою державність: Конституцію, легітимну – обрану на виборах владу, армію, суди інші інститути.

Місія українців у розбудові нового світового порядку – довести, що навіть найслабша демократія перемагає найстабільну диктатуру. Тому весь демократичний світ допомагає нам у війні з РФ аж до повного військового розгрому путінського режиму.

Total
15
Shares
Previous Article
бомбардування укр міст

Коли Україні допоможуть "закрити небо"

Next Article

Остановить воздушное пиратство РФ!

Related Posts
Читать дальше

Закони Гетманцева взагалі не про детінізацію, – економіст Олександр Савченко

Олександр Саченко - доктор еконмічних наук, професор, засновник Міжнародного інституту бізнесу, викладач Лондонської школи економіки, Гарвардського університету, екс-заступник голови НБУ, екс-заступник міністра фінансів
Читать дальше

Международные итоги-2020: продолжение следует в 2021-м

Екатерина Одарченко, политтехнолог, президент Института демократии и развития «PolitA», основатель SICGroupUkraine, член международной ассоциации политконсультантов IAPC, глава партии "Национальная платформа"
Total
15
Share