Українські вугільні ТЕС визнано найбільшими забруднювачами Європи

Бурштинська ТЕС є найбруднішою електростанцією Європи, а Україна викидає отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті, повідомляє міжнародний аналітичний центр EMBER.

Згідно з їх розрахунками, Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу в Європі, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту. 

У списку топ-10 електростанцій з найбільшими викидами зольного пилу (PM10), Україні належить вісім місць. Це входять Курахівська, Бурштинська, Трипільська, Луганська, Зміївська, Вуглегірська, Слов’янська, Ладижинська ТЕС. Всі вони були введені в експлуатацію у 60-70-х роках минулого століття.  В топ-30 по цим викидам входить 18 українських ТЕС. Водночас зазначається, що мікрочастки пилу PM10 у забрудненому повітрі є причиною близько 80% передчасних смертей, пов’язаних з викидами вугільних електростанцій у Європі.

Як свідчать аналітика EMBER, за обсягами викидів двоокису сірки (SO2) Бурштинська ТЕС займає перше місце в Європі. Вона також є найстарішою ТЕС серед десятки найбільших забруднювачів — її ввели в експлуатацію у 1964 р. Серед 30 найбільших джерел викидів цієї отруйної речовини Україні належать 12 станцій.  

Що стосується викидів оксидів азоту (NOx), то Запорізька ТЕС займає друге місце серед найбільших забруднювачів. Інші українські ТЕС поступаються лише найбільшим електростанціям Європи (Німеччини, Польщі та Сербії). Проте і тут в рейтингу топ-30 забруднювачів Україні належить дев’ять місць. 

Автори дослідження зауважують, що з часу приєднання України до Договору про Енергетичне співтовариство у 2011 р жодна з українських ТЕС не була приведена у відповідність до вимог директив ЄС щодо викидів. 

Згідно з підрахунками секретаріату Енергетичного співтовариства суми державних субсидій у вугільну енергетику України є найбільшими у всьому регіоні і в 2018-2019 рр склали 751 млн євро.

Домінуючі позиції на ринку теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Йому належать дев’ять з 15 українських теплоелектростанцій, 17 шахт, вуглезбагачувальні комплекси, а також не менш брудні металургійні та коксохімічні підприємства, об’єднані в холдинг “Метінвест”.

Агенція з охорони довкілля США зазначає, що дрібний зольний пил у формі мікрочасток PM2.5 може потрапляти в кровотік, пошкоджувати легені й серце, спричиняти інсульт та призводити до передчасної смерті. Двоокис сірки у високих концентраціях здатен викликати небезпечне для життя накопичення рідини в легенях, а навіть одноразовий вплив високої концентрації може спричинити хронічні захворювання на зразок астми. А оксиди азоту викликають запалення дихальних шляхів і порушують нормальні клітинні механізми, пошкоджують тканини, знижують властивості імунітету людини. Викиди двоокису сірки та оксидів азоту також призводять до кислотних дощів, які шкодять лісам та іншим екосистемам, тоді як осаджуючись на землю зольний пил забруднює ґрунти токсичними важкими металами. Згідно даним багаторічного наукового дослідження, опублікованого в 2011 р, загальні екологічні збитки вугільної енергетики в США оцінювалися від 175 до 523 млрд дол. на рік.

Дев’ять із 20 найбрудніших підприємств теплової енергетики в Україні належать ДТЕК Ріната Ахметова, три ТЕС державної компанії Центренерго до недавнього часу контролювалися Ігорем Коломойським, одна ТЕС належить народному депутату від групи “Довіра” Максиму Єфімову, а найбрудніші ТЕЦ — колишньому депутату Верховної Ради Анатолію Шкрібляку. Всі приватні ТЕС та ТЕЦ, що працюють в Україні, оформлені на офшорні компанії і виводять прибутки за кордон.

NotaВene вже розповідало, що скорочення на 40% викидів СО2 в атмосферу для України можливе тільки внаслідок скорочення виробництва: менше виробляється електроенергії, мінеральних добрив, виплавляється металу, ніж 30 років тому.

Втім, навіть збереження діючих зобов’язань України скоротити викиди СО2 на 40% далеко не всі промислові підприємства можуть витримати. За оцінкою голови комітету з екології та розвитку зеленої економіки Федерації роботодавців України Павла Жили, для досягнень цієї мети промисловим підприємствам України необхідні 102 млрд євро інвестицій.

Нагадаємо, що триває процес узгодження із Посольством Великої Британії підтримки розробки нової енергетичної стратегії України до 2050 р. урядом Британії. Нова стратегія розроблятиметься на базі моделі низьковуглецевого розвитку енергетичного сектору, декарбонізації з урахуванням європейського “зеленого” курсу.

Як вже повідомляло NotaВene, за даними, зібраними Europe Beyond Coal, 50% вугільних теплових електростанцій закриють або планують зупинити до кінця десятиліття. Це стосується всього європейського континенту, включаючи Західні Балкани та Туреччину.

Варто зазначити, що частка відновлюваних джерел енергії в генерації електрики в Європі в 2020 р. вперше в історії перевищила частку викопного палива.

Статистика показує, що обсяги енергії, яка вироблється від вітру і сонця, майже подвоїлися з 2015 р., а за станом на минулий рік на них припадала п’ята частина вироблення електроенергії в країнах ЄС. У 2020 р. на 20% знизилася вироблення електроенергії за рахунок вугілля — тепер це джерело забезпечує тільки 13% всіх електроенергії, виробленої в ЄС.

Total
0
Shares
Previous Article

Україна припиняє авіасполучення з Білоруссю

Next Article

Україна зменшила експорт зернових культур

Related Posts
Total
0
Share