Україна втрачає внаслідок викидів вугільних ТЕС 3,2 млрд євро щороку

Економічні втрати України внаслідок впливу токсичних викидів вугільних ТЕС на населення оцінюються в 3,2 млрд євро або близько 100 млрд грн, що рівнозначно з видатками державного бюджету на оборону за 2019 р, повідомляє дослідницька організація Center for Research on Energy and Clean Air (CREA).

Збитки в сусідніх країнах Євросоюзу від впливу транскордонного перенесення токсичних викидів українських ТЕС оцінюються в 3,3 млрд євро. Сукупні збитки, пов’язані із спричиненою забрудненням захворюваністю та смертністю, в регіоні оцінюються у 8,4 млрд євро. Про це йдеться у новому дослідженні “Вплив викидів українських вугільних електростанцій на здоров’я населення” від дослідницької організації Center for Research on Energy and Clean Air (CREA), яке проводилося із застосуванням сучасних комп’ютерних моделей та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

“Забруднення повітря з українських вугільних електростанцій завдає великої шкоди здоров’ю та добробуту мільйонів людей, що також відображається у величезних економічних витратах в Україні та ЄС. Європейська Комісія та Секретаріат Енергетичного Співтовариства мають пріоритезувати переговори з урядом України щодо імплементації Директиви про промислові викиди та виконання Національного плану скорочення викидів. Ці питання мають бути ключовими, оскільки інтеграція українського енергетичного сектора в енергетичний ринок ЄС може бути значно ускладнена, особливо якщо продовжиться імпорт надзвичайно брудної електроенергії від українських вугільних ТЕС до країн ЄС”, — відзначає провідний аналітик CREA Лаурі Мілівірта.

Викиди, що перевищують граничні норми, спричинили економічні збитки на суму приблизно 3,7 млрд євро або майже 50% від загального обсягу. У 2019 р вісім із 20 вугільних електростанцій перевищили граничні норми викидів, половина з них належить Групі ДТЕК Ріната Ахметова, ще одна ТЕС — Максиму Єфімову, дві у державній та одна в комунальній власності.  Якби норми були дотримані, вдалося б уникнути приблизно 2 300 смертей.

У звіті також наголошується на необхідності встановлення систем безперервного моніторингу викидів (CEMS) та налагодження автоматичної передачі даних CEMS до центрального сховища для всіх установок, які подають заявки на продовження дозволів на викиди після 2023 р.

Наприкінці липня Рада національної безпеки та оборони прийняла рішення, яким дозволила переписати Національний план скорочення викидів (НПСВ), де більше 40% власників великих спалювальних установок планує значно продовжити їх термін експлуатації. Зараз документ перебуває на погодженні Міністерства енергетики.

Домінуючі позиції на ринку теплової генерації належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Йому належать дев’ять з 15 українських теплоелектростанцій, 17 шахт, вуглезбагачувальні комплекси, а також не менш брудні металургійні та коксохімічні підприємства, об’єднані в холдинг “Метінвест”.

Нагадаємо, що Бурштинська ТЕС є найбруднішою електростанцією Європи, а Україна викидає отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті.

Згідно з розрахунками міжнародного аналітичного центру Ember, Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу в Європі, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту. 

NotaВene вже розповідало, що скорочення на 40% викидів СО2 в атмосферу для України можливе тільки внаслідок скорочення виробництва: менше виробляється електроенергії, мінеральних добрив, виплавляється металу, ніж 30 років тому.

Втім, навіть збереження діючих зобов’язань України скоротити викиди СО2 на 40% далеко не всі промислові підприємства можуть витримати. За оцінкою голови комітету з екології та розвитку зеленої економіки Федерації роботодавців України Павла Жили, для досягнень цієї мети промисловим підприємствам України необхідні 102 млрд євро інвестицій.

Total
0
Shares
Previous Article

Україна увійшла в топ-20 світових виробників перцю

Next Article

Тариф на залізничні перевезення вантажів підвищиться на 9%

Related Posts
Total
0
Share