Сільські школи та лікарні потребують захисту

В процесі оптимізації районів масово закриваються лікарні та школи в маленьких містечках і селах. Партія “Національна платформа” розгорнула роз’яснювальну кампанію на місцях, щоб допомогти громадам зупинити цей процес. Також лідер партії Катерина Одарченко має намір підняти цю проблему на законодавчому рівні. Наразі вона балотується на довиборах в Верховну Раду по виборчому округу №184 в Херсонський обл.

На пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” Одарченко розповіла про вкрай тривожну ситуацію в сфері охорони здоров’я та освіти у 18 громадах області, а також про суть громадських ініціатив за підтримки “Національної платформи”.

За її словами, з дев’яти опорних лікарень в округу №184 (а це 18 територіальних громад) залишиться лише дві — у Бериславі та Новій Каховці. Одарченко звернула увагу на відстані, яку варто долати жителям віддалених сіл до опорних лікарень: “Нова Каховка—Велика Лепетиха — до лікарні лише доїхати 71 кілометр, Нова Каховка—Верхній Рогачик — 114 кілометрів, Нова Каховка—Горностаївка — 53 кілометри. Ми ж розуміємо, що по наших дорогах це ніяк не 60 хвилин, які зазначені законом для екстреної допомоги”.

Голова “Національної платформи” бачить вихід у наданні статусу опорних ще двом лікарням у Горностаївці та Великій Олександрівці, що дасть можливість жителям громад своєчасно звернутись до фахівців чи по екстрену допомогу, бо відстань скоротиться до 20-40км. Але для надання такого статусу лікарням потрібна державна допомога для придбання обладнання та утримання лікарів.

Перекладання фінансування охорони здоров’я і освіти на місцеві бюджети — це безвідповідальність“, — стверджує Одарченко.

Щодо ситуації зі школами в Херсонській області, варто зазначити, що згідно плану оптимізації діяльності закладів освіти, з 291 шкіл, де сьогодні діти зможуть отримати повну середню освіту, до 2027 р залишаться лише 45. А на виборчому окрузі №184 з понад 80 ліцеїв залишаться тільки 10 на 18 громад.

Голова “Національної платформи” Катерина Одарченко зазначає, що таке скорочення освітньої мережі в області — ні що інше, як відбирання в дітей із села права на повну загальну середню освіту: далеко не всі батьки зможуть забезпечити дітям щоденно долати 40-50 км до ліцею (10-11 класи). Та й сама кількість старших класів значно зменшується, і якщо у містах ситуація не настільки кричуща, то у селах 14-літніх підлітків фактично виштовхують на вулицю.

До того ж, як на окрузі №184, так і в області в цілому державних субсидій і місцевого дотування ледь вистачає на забезпечення навчального процесу, проте гроші для утримання навчального закладу (наприклад, опалення шкіл) — відсутні. Більш того, газ продається школам за такими самими цінами, як і підприємствам. Для місцевих бюджетів — це непідйомні суми. І вся відповідальність за це на центральній владі, наголошує Одарченко.

Катерина Одарченко переконана, що зростання місцевих бюджетів і економіки сіл можна досягти, взявши за приклад південнокорейську модель розвитку сільської місцевості. Це розвиток економічних кластерів і фінансування центральною владою профільної виробничої інфраструктури (сепараторів та забійних станцій — для молочної-м’ясної продукції, наприклад).

Що стосується власне механізму “місцевої ініціативи”, зазначає Одарченко, то він базується на законі про децентралізацію і дає можливість жителям громад напряму відстоювати свої права. Завдяки цьому команда “Національної платформи” вже відстояла бюджетне фінансування встановлення теплових пунктів в будинках Києва та Рівного.

Total
0
Shares
Previous Article

Ринок рослинного м'яса зріс у 1,5 рази

Next Article

Рівень тіньової економіки в І кварталі складав 30% ВВП

Related Posts
Total
0
Share