Шлях до притоку капіталів в Україну давно відомий

Тимур Чмерук, керівник проєктів із залучення іноземних інвестицій в IT та девелопмент, партнер «Base capital management»

Минулого тижня, 11 лютого, відбувся знаковий візит прем’єр-міністра Дениса Шмигаля до Брюсселя на засідання Ради асоціації Україна — ЄС. Підбивались підсумки року та обговорювалось поглиблення інтеграції України в європейський ринок через оновлення Угоди про асоціацію ЄС з Україною.

Рішення Європарламенту, що було оприлюднене в день візиту Шмигаля, демонструє доскональне знання фактичного стану справ в України: від намагань згорнути медичну реформу та затягування реанімації антикорупційної реформи після рішення Конституційного суду. В рішенні говориться навіть про маніпуляції з виборчими округами на останніх місцевих виборах. А про вплив олігархів на прийняття державних рішень та необхідність привести в правове поле українське судочинство — вже як про очевидні факти.

Водночас, традиційно єврокомісари не заперечують необхідності поглиблення інтеграції України з ЄС і погоджуються на перегляд умов економічної частини Угоди про асоціацію — зони вільної торгівлі, зокрема, щодо надання промислового “безвізу” для українських виробників і збільшення квот на український експорт. Процес цей тривалий, а успіх, втім, як і терміни, як і раніше, залежать від успіху реформ — політичних, серед яких судова є ключовою, та економічних, зокрема, спрямованої на деолігархізацію.

Про українські реформи, очікування західних партнерів, а також, коли нарешті чекати серйозних інвестицій в Україну з NotaBene ділиться партнер міжнародної інвестиційної компанії «Base capital management» Тимур Чмерук, керівник проєктів із залучення іноземних інвестицій в IT та девелопмент.  

Коли ми брали це інтерв’ю, він прогнозував, що раніше літа Україна не отримає транш від МВФ. На момент публікації місія МВФ залишила Україну, залишив надію на наступний кредитний транш за результатами виконання Києвом своїх забов’язань. Наш спікер також  консультує чиновників і політиків країн ЄС.

Як ви оцінюєте реформи в Україні? Можливо, влада не там і не ті зміни провадить, якщо західні партнери вже шість років незадоволені прогресом, а серйозні інвестори утримуються вкладати гроші в Україну?

Щоб відповісти на це питання, необхідно тримати в голові цілісну картину соціально-політичних реалій України. Після отримання незалежності наша країна успадкувала систему державного управління, яка не відповідала західним стандартам роботи державних інституцій. З того часу багато чого змінилось у викоріненні радянського спадку, але ще не всю роботу виконано. Разом з цим, увесь світ теж змінився. Отже, зараз ми намагаємось задіяти найкращі західні практики, адаптувати їх до України та імплементувати. Це довгий процес, і він не зупиняється.

Нещодавно Bank of America заявив, що Україна, вірогідно, отримає від МВФ черговий транш, але, скоріш за все, до літа. Що вам відомо з цього питання?

Співпраця України та МВФ ґрунтується на конкретних умовах. Причиною затримки надання чергового кредитного траншу, на який Київ очікував в I кварталі 2021 р., стала ситуація в Україні на ринку газопостачання і тарифами для населення. Одна з умов МВФ — невтручання держави у ринковий механізм газопостачання. Тарифи для населення значно зросли, і це викликало обурення  суспільства. У відповідь уряд знизив ціну, тим самим задіяв неринкове регулювання. МВФ розцінює даний крок як порушення умов. Я гадаю, ситуація виправиться до кінця опалювального сезону та сподіваюсь, що Україна продовжить співпрацю з МВФ і виконає свої зобов’язання.

Що стримує інвестиції в Україну, адже потенціал економіки привабливий навіть в період кризи?  

Ситуація доволі проста, і водночас складна, оскільки потребує постійних зусиль на реформах у ключових галузях.

Якщо спиратись на іноземний досвід, то шлях до притоку капіталів в Україну відомий: зрозуміле податкове законодавство, довіра до судів, стратегічне планування державної політики та взаємодія між гілками влади

Виконати це можливо лише за умови спільної роботи, коли кожен націлений на результат. Наприклад, ми командою в партії “Національна платформа” працюємо над розробкою Інвестиційного кодексу, який на законодавчому рівні надаватиме гарантії  інвесторам — внутрішнім та іноземним. Дійсно, бажаючих інвестувати в українську економіку багато. Мені доводиться спілкуватись з людьми з різних країн, і я знаю, які очікування в них щодо України.

Як оцінюєте співпрацю з ЄС? Чи є в європейців зацікавленість її поглиблювати, і чого саме очікують від України?

У цьому напрямку багато роботи і вона постійно триває. Я входжу в деякі робочі групи з цих питань і можу говорити конкретно. Відзначу закон “Про електронні комунікації”, вже підписаний президентом. Документ закладає реформу, але тепер для повної його імплементації потрібно модернізувати чинні підзаконні акти уряду та інших органів виконавчої влади. Також ми працюємо над законопроектом про регуляцію в сфері електронних комунікацій (законопроєкт №4066Ред.) Попереду робота над змінами до Податкового кодексу щодо механізмів розрахунку рентної плати за частоти. Все це приведе наше законодавство у відповідність до норм Євросоюзу.

Яким законодавчим ініціативам, на вашу думку, приділяється недостатньо уваги?

Вважаю, нам необхідний закон про цивілізований лобізм або адвокацію. Україна має стратегічне партнерство з державами-лідерами демократичного світу, і сама по собі є прогресивною країною з прогресивним населенням. При цьому маємо доволі відстале законодавство. У нас немає закону про лобізм, хоча саме явище є — не завжди це в сенсі політичної корупції чи інших форм хабарництва. Лобізм допомагає бізнесу, суспільству, державі. Але в нас не говорять про це, оскільки сам термін зберігає  негативні конотації. І це є атавізм радянських часів. Взагалі, в нас лишилось багато штампів від СРСР, і українці недовірливо сприймають деякі інші ініціативи. Владі варто приділяти більше уваги інформуванню населення про позитивні наслідки рішень, які пересічний громадянин не завжди усвідомлює.

Який іноземний приклад ви вважаєте варто наслідувати Україні?

Для нас на окрему увагу заслуговують країни постсоціалістичного блоку, які провели успішні реформи, наприклад, країни Балтії. З Естонією ми значно більше стали співпрацювати в запровадженні електронних комунікації і спрощенні бюрократичних процедур. Вже з’явилось декілька електронних сервісів, щоб отримувати державні послуги онлайн. Можна розпочати власний бізнес онлайн і вести звітність без необхідності відвідувати держустанови. Створені реєстри, які дозоляють знаходити потрібну інформацію в смартфоні. Інший приклад — Польща, шлях якої до успіху українці могли спостерігати. Ми постійно посилюємо співпрацю з Польщею,  наприклад, в митному оформленні на кордонах. Зараз Україні варто працювати над створенням робочих місць, щоб зупинити відтік професійних кадрів і щоб стимулювати прогресивну молодь лишатись в Україні.

Які у вас очікування від 2021 року щодо реформ?

В мене — оптимістичні. Ми з колегами, в тому числі з Європи та Сполучених Штатів, працюємо над створенням нормативно-правових актів, які допоможуть ефективніше налагоджувати комунікацію. Вірю, що цього року можна трохи забути про пандемію. Сподіваюсь, буде достатньо вакцини. В кінці минулого року Україна ухвалили план на 2021 р. для виконання Меморандуму про енергетичне партнерство з ЄС, що є дуже перспективним для нашої енергетичної безпеки. В меморандумі значна увага приділена відновлювальним джерелам енергії, що дозволить покращувати екологічну ситуацію та протидіяти змінам клімату.

Питання, дещо риторичне, але не можу не задати, бо всі стомились від пандемії. Який ваш прогноз, ще довго триватиме?

Не таке й риторичне питання. Новини з хештегом “COVID” вже багатьох стомлюють. Але хороша новина в тому, що мейнстрімом є вже не пандемія, а вакцинація, що вже триває в світі. Можна вітати українців з тим, що наш уряд домовився про отримання більше сотні тисячі вакцин за міжнародною програмою COVEX. Здійснюються кроки, щоб отримати більше. Разом з тим, мусимо пам’ятати, що вакцинація не позбавляє від необхідності користуватись захисними масками та дезінфекторами.

Пандемія завдала удару по економіці. Але, коли завершиться коронакриза, чи варто очікувати відновлення інтересу інвесторів до України?

“Відновлення” вже не є актуальним терміном. Наразі варто говорити про архітектуру економіки після коронакризи. В Україні інвестиційний клімат і до пандемії був не в порядку.

Найголовнішою проблемою нашої економіки є не COVID-19, а зарегульованість податкової системи, відсутність довіри до суду і правоохоронців.

В Україні дуже багато талановитих людей. Я це говорю не як українець, а як про загальновідомий факт. Багато українців працюють у провідних компаніях світу і гідно представляють нашу країну на технологічній мапі світу. З деякими з них ми спілкуємось регулярно, коли я буваю по роботі за кордоном. І я знаю, ці люди хочуть повернутись в Україну і працювати в технологічних хабах тільки вдома, але на заваді стоять ті чинники, про які вже сказав.


Total
2
Shares
Previous Article

Авіакомпанія KLM виконала перший пасажирський переліт на синтетичному паливі

Next Article

Компанія з ОАЕ допоможе Україні впроваджувати блокчейн-технології в державні процеси і послуги

Related Posts
Total
2
Share