Щоб ринок землі не знищив чорноземи і природу

Законодавство про ринок сільськогосподарської землі має бути суттєво виправлене – інакше матимемо знищення чорнозему та природних ресурсів

На поточному тижні Верховна Рада має завершити земельну реформу з прийняттям змін до Земельного кодексу у законопроеті № 2194. Його прийняття є однією з умов надання Україні Світовим банком 700 млн дол. кредиту. За заявою Кабміну, документ завершить децентралізацію через дерегуляцію земельних відносин. Проте NotaBene проаналізувало, що законодавчі прогалини створюють ризики, що громади отримують тільки те, що вже мають, а фермери з часом можуть втрати орендовані під господарство землі. Екологічні наслідки також можуть бути вкрай негативними, якщо в законопроекті не будуть усунуті серйозні недоліки. Без такої роботи екологи навіть побоюються, що можемо втратити більшість природних територій. Це не лише питання якості навколишнього середовища.

Якщо відсутній регламент для попередження шкоди внаслідок рослинництва та промислової діяльності, невдовзі матимемо виснаження українських чорноземів

Через розорення  степів та луків змінюється екосистема,  що, у свою чергу, впливає на зміну кліматичних умов та врожайність. Власне, такі випадки можемо спостерігати протягом останніх років: пікові температури влітку та зимку, тривалі посухи та зливи. Крім того, розорення земель, особливо лісів,  призводить і до збільшення парникових газів в атмосфері. 

Між тим, Євросоюз розробив Стратегію збереження природних угідь до 2030 р. Згідно з документом, 30% земель мають бути особливо охоронюваними природними територіями. США мають намір до 2030 р. перевести 28% земель в особливо цінні охоронювані території. Для цього там створили окрему Державну агенцію, дослівно – Бюро земельного  менеджменту. За підсумками природоохоронних організацій, в Україні наразі таких територій не більше  22%.  Разом з експертами проаналізували загрози довкіллю в законопроекті 2194, які до ухвалення мають бути усунуті.  

Загроза № 1: Скорочення контролю екологічної Держінспекції за охороною земель та Держгеокадастру – за використанням на місцях 

Максимум, що загрожуватиме порушникам –  це штраф та притягнення до адміністративної відповідальності. Натомість контроль за цільовим використанням ділянок та самозахопленням земель будуть виконувати органи місцевого самоврядування. Втім, вони  не мають ресурсів ні експертних, ні фінансових для того, щоб протистояти великим олігархічним комплексам. 

Закладаються корупційні схеми на користь великих землевласників та промислових компаній

Як саме, пояснює NotaBene адвокат, юрисконсульт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк: «Створюється  ситуація, коли, наприклад, я як мешканка міста вирішила купити собі ділянку в селі для літнього відпочинку. Навколо мене – сільськогосподарські поля, не має значення, у спільному користуванні чи землі запасу. Згідно з законопроектом №2194, будь-яке підприємство може їх викупити  без узгодження зі мною,  без розробки плану розвитку територій, без проходження розвитку стратегічної екологічної оцінки, впливу на довкілля. Викупляє земельну ділянку і починає пубудувати свій проєкт…Яким чином інспектор органу місцевого самоврядування зупинить порушення? Ніяк! Місцевим громадам вкрай важко протистояти фінансовим ресурсам і впливу агрохолдингів». І наводить приклад, як громада аж до Верховного суду не змогла захистити свої права.

В селі Білики Полтавської обл. місцеві жителі повстали проти величезного свинокомплексу в центрі села. За радянських часів на його місці був невеликий корівник, котрий з часом викупив приватний власник і створив свинокомплекс на 120 тис. голів свиней на рік. Хоча за документами мало б бути лише 12 тис. Мешканці навколишніх будинків потерпали від нестерпного сморіду.  Аби захистити свої права, громада звернулася до суду. У липні 2019 р. Верховний Суд став на сторону селищної ради та постановив розірвати договір оренди через порушення екологічних вимог. Проте історія мала продовження. Рішення Верховного Суду виконати не вдалося.

«Поки отримали наказ на виконання, поки сільська рада порухалася, – розповідає Софія Шутяк, – з’ясувалося, що вже відкрита якась кримінальна справа проти голови цього товариства з підозрою на рейдерське захоплення. Через це на майно підприємства Кобиляцький районний суд наклав арешт, котрий тривав до березня 2021 р. Так через начебто загрозу рейдерства захистити інтереси громади не вийшло. І договір оренди залишився чинним. Наразі чи відновить підприємство свої потужності, чи піде на компроміс із громадою, не відомо».  

Загроза № 2: Повна ліквідація агропаспортів угідь

Агропаспорт робився один раз на п`ять років для моніторингу стану ґрунтів  та збору екологічної інформації. Зокрема, щодо визначення рівня вологи, залишкових нітратів та пестицидів, засоленості землі. Тобто проводилася динаміка деградації чи, навпаки, покращення стану грунтів. “Належного порядку використання пестицидів в Україні  немає, – зазначає Софія Шутяк. – Контролюючі функції покладенні  на Держпродспоживслужбу, але вона не має власних лабораторій. Натомість їх мають обласні лабораторні центри МОЗ. Тому здійснювати перевірку ці служби мають одночасно та миттєво. Але нерідко, ці інстанції довго узгоджують навіть дату перевірки!” А пестициди – це ж хімічні речовини, котрі мають різні характеристики і більшість з них розпадається протягом 24 годин. Якщо зразу не зафіксували – то потім виявити складно. 

Загроза №3: Скасовує державну землевпорядну експертизу

В статті 130.1 йдеться про переважне право купівлі земельної ділянки, особі, що отримала право на надрокористування. Це створює неузгодженість з іншими нормативно-правовими актами, котрі є чинними. «Законопроєкт чітко зазначає: я отримав дозвіл на спецнадрокористування, і мені зобов’язані продати цю земельну ділянку. Тут не про узгодження та умови, а про «маю право отримати» з будь-якого цільового призначення. Що є невірним, тому що цільове призначення є одним з елементів захисту землі, як ресурсу», – переконана юристка.

Заради справедливості зазначимо, що історично традиційним при впровадженні ринку землі є зіткнення інтересів фермерів та інших менших землевласників з великим компаніями-виконавцями інфраструктурних і добувних проектів. Вирішують суперечки (життєво важливі для сторін і громади) законодавчий регламент і суди.

Загроза № 4: Під начебто завершенням децентралізації може відбутися розподіл лісів та особливо цінних природних територій

Законопроект № 2194 створює значний ризик знищення залишків дикої природи України. У рамках земельної реформи органи місцевого самоврядування отримують не тільки орні землі, але і луки, степи та самостійні ліси, розташовані на сільськогосподарських територіях. .

Законопроект №2194 не впроваджує обмеження, необхідні для охорони таких природних екосистем

Олексій Василюк, голова правління ГО «Українська природоохоронна група», вважає,  що  законопроект 2194 пропонує дозволити розпоряджатися всіма землями сільгосппризначення, до яких належать всі степи, і всі луки громадам.  «У Законопроєкті 2194 не передбачений перехідний період. Коли, наприклад, уряд, Міндовкілля, академія наук могли б виділити найцінніші території та надати їм природоохоронний статус». Еколог має серйозні застереження, що після ухвалення закону в такому вигляді найближчими роками ми можемо втратити природи.

Ситуація у конкретній громаді буде залежати  від депутатського складу місцевих територіальних громад та їхніх рішень. Від того, наскільки вони зацікавлені створювати середовище яке б було здоровим, і забезпечувало на території здоровий образ життя.        

Total
0
Shares
Previous Article

Витрати енергії на видобуток біткоіну збільшилися з 2015 р. в 66 разів

Next Article
Фото: the Wire

Цена выздоровления – рост цен и инфляция?

Related Posts
Читать дальше

Президент МАУ Евгений Дыхне: Мы сохраним компанию в любом случае

Международные авиалинии Украины (МАУ), по оценкам отраслевых экспертов, до коронакризиса занимавшая 40% отечественного рынка, встретила высокий летний сезон…
Total
0
Share