Про системний підхід до судової реформи

Сергій Клєц, адвокат, правозахисник, керуючий партнер юридичної компанії Questa Group
Сергій Клєц, адвокат, правозахисник, керуючий партнер юридичної компанії Questa Group

Щоб реформувати судову систему, слід відразу оновлювати органи досудового слідства, адвокатуру та власне суди. Сам же суддівський корпус має отримати незалежність, і діяти самоврядно

Недовіра до органів судової влади є однією з причин, чому Україну минають іноземні інвестори. Шкодить це й вітчизняному бізнесу. Реформу своєї судової системи Україна почала ще в 2016 р.  На папері проєкт виглядав добре, однак його втілення успіху поки не принесло. Це сталося через те, що отримавши повноваження, політики у владі прагнула контролювати суди, для чого, перш за все, намагались розставити лояльних до себе людей у Вищій раді правосуддя (ВРП) та Вищій кваліфікаційній комісії (ВКК) – установи, які відбирають і звільняють суддів. Це – помилка, адже щоб збудувати судову систему, якій довірятимуть наші громадяни та іноземні інвестори, її слід зробити дійсно незалежною. А вона стане такою лише, якщо регулюватиме себе сама. І для цього судді повинні самі обирати людей, які їх оцінюватимуть – так, як це нині зроблено в українській адвокатурі, де діє адвокатське самоврядування.

Нині в Україні бракує суддів: вакантними є близько двох тисяч суддівських посад. Як наслідок, багато справ, навіть тих, що підпадають під адміністративну юрисдикцію, розглядаються по 3-4, а іноді й 6 років. Така ситуація створює для країни ризики правової анархії.

Втративши доступ до правосуддя, громадяни та бізнес можуть почати вирішувати свої спори за вуличними правилами, а не за законодавством. Наслідком стане наше повернення в атмосферу 1990-х років. 

Причиною нестачі суддів є не лише їхнє неналежне фінансування. Основна причина – у тому, що наприкінці 2019 р. було припинено повноваження Вищої кваліфікаційної комісії, яка добирає суддів. Відтоді за півтора року нову комісію так і не зібрали. Законопроєкти, які би мали запустити роботу цього органу, не отримують схвалення, бо їх по черзі блокують Вища рада правосуддя, Венеціанська комісія або Конституційний суд.

Чи слід зупиняти реформу? У жодному разі. Розпочате слід довести до фіналу, досконале воно, чи ні, і вже потім, у контексті невдачі, якщо така настане, продовжувати реформу далі. У судовій реформі, якої би галузі це не стосувалося, важливий системний підхід. 

Не можна змінити суд, не змінивши прокуратуру й не налагодивши взаємодії між судом, прокуратурою і адвокатурою

Нині ж у нас прокурор не поважає адвоката, той йому платить взаємністю, а разом вони ненавидять суддю. Чому? Бо в них немає взаємодії, адже адвокат керується своїм законом, а прокурор – своїм, як зрештою й будь-який інший орган правоохоронної системи: МВС, НАБУ,  ДБР. Цих відомств створено багато, і кожне вважає себе найважливішим.

Для реалізації судової реформи слід встановити чіткі й зрозумілі правила гри. Законодавство має описувати норми роботи суддів, гарантувати їхню незалежність, а також те, яке забезпечення (соціальне та фінансове) вони отримають сьогодні та коли прийде час виходу на пенсію.

Назвати нині суд в Україні незалежним дуже складно: діє телефонне право, на суд і його апарат тиснуть правоохоронці. У нас правосуддя і покарання практично є вибірковими, а коли захист скаржиться на слідчого чи суддю, таку скаргу дуже рідко належно розглядають.

Адвокатура, прокуратура й суди мають діяти як єдиний організм. Для цього в оновленому законодавстві потрібно чітко прописати, що має право робити звинувачення, що – захист, а що – суд.

А в нас — мало того, що закони, які регулюють громадянські правовідносини, між собою не відповідні, ще й коли стикаєшся з судочинством, починається хаос. Крім реформи суду й прокуратури, щоб ці реформи подіяли, треба ще й працювати зі ставленням громадян до судової та правоохоронної системи. Адже у суспільстві щодо них укорінені негативні стереотипи, мовляв суддя — то обовʼязково хабарник, разом із прокурором, і адвокат їм у цьому допомагає. Насправді, далеко не всі правоохоронці та судді є недоброчесними.

Реформа судочинства є матір’ю усіх реформ. Лише вона здатна закласти в Україні основу для багатьох інших реформ і покращень.

Total
0
Shares
Previous Article

Китай збільшив експорт у квітні на 32,3%

Next Article

Україна скоротила експорт електроенергії в 2,6 раза

Related Posts
Total
0
Share