Полохівське родовище літію потребує 500 млн дол. інвестицій

Виконавчий директор державного науково-виробничого підприємства “Геоінформ України” Павло Бовсунівський під час конференції щодо стратегічного партнерства України та ЄС з питань критичної сировини та акумуляторів заявив, що орієнтовний обсяг інвестицій, потрібних для розробки Полохівського родовища літію, становить 0,5 млрд доларів США, повідомляє “Укрінформ“.

“Оціночний обсяг інвестицій, які потрібні для реалізації проєкту з розробки Полохівського родовища — 500 млн дол”, — стверджує Бовсунівський.

За його словами, реалізація проєкту відбуватиметься у чотири стадії: будівництво гірничо-видобувного підприємства, будівництво гірничо-збагачувального комбінату для переробки руди, технологічні дослідження з отримання літієвих продуктів з концентратів і руд та будівництво гірничо-хімічного комбінату з наступним випуском готової продукції.

“Полохівське родовище — це близько 1 млн тонн літій-карбонатного еквіваленту (ЛКЕ). Воно найбільш підготовлене до експлуатації”, — зазначає Бовсунівський.

Він також зауважив, що зараз триває геологічне вивчення Шевченківського родовища (Донецька область) і ділянки “Добра” (Кіровоградська область).

“Ці ділянки підготовлені до виставлення на аукціон. Вони мають великі перспективи: наприклад, потенціал ділянки “Добра” оцінюється у 2,2 млн тонн ЛКЕ”, — повідомив Бовсунівський. За його словами, розробляти родовища літію в Україні планується шахтним способом, що здійснює менший вплив на екологію порівняно з кар’єрним методом.

Полохівське родовище літію — рідкіснометалічне пегматитове родовище, розташоване в Маловисківському районі Кіровоградської області.

На початку березня прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив: “Під час візиту у Брюссель ми багато уваги приділили стратегічній сировинній стратегії. Є такий проєкт як критична сировина в Європі. Україна має найбільші поклади літію на європейському континенті. Звичайно, що Європа тут бачить Україну партнером, і в частині видобутку, і в частині переробки”.

За словами Шмигаля, до 2030 р Європа буде потребувати у 18 разів більше літію, ніж зараз. До 2050 р — в 60 разів більше літію. “Це пов’язано з електрокарами, з батареями, це — основний матеріал”.

Прем’єр підкреслив, що Україна не зацікавлена бути просто постачальником сировини. “Нас цікавить і додана вартість, і видобуток, і переробка, і максимальне створення готового продукту. Знову бути просто постачальником сировини, як у нас раніше було, не хотілось би”, — зауважив Шмигаль. До того ж розвиток видобутку літію на сьогодні розлядається урядом як елемент справедливої трансформації вугільних регіонів.

Нагадаємо, що віце-президент Єврокомісії з питань міжінституційних відносин і прогнозування Марош Шефчович заявив у лютому поточного року про стратегічне партнерство Європейського Союзу та України з виробництва акумуляторів.

“Скоро ми запустимо стратегічне партнерство по акумуляторам та сировинним матеріалам, – написав Шефчович у Twitter. — У рамках цього партнерства ЄС готовий розширити програму технічної допомоги, включивши до неї сферу критичної сировини і підвищивши бюджет на додаткові 800 тис. євро”.

Як вже повідомляло Nota Вene, Європейський Союз підготував план по створенню масштабної виробничої бази для випуску літієвих акумуляторів на території ЄС. Цього вимагає курс на озеленення економіки, транспорту і промисловості, а також спроба ліквідувати залежність від китайських виробників батарей.

Програма під назвою European Battery Innovation передбачає державну допомогу в розмірі 2,9 млрд євро для створення повного виробничого ланцюжка для акумуляторних технологій, від видобутку сировини до проєктування і виробництва акумуляторних елементів, а також їх переробки і утилізації.

Варто зазначити, що Туреччина в грудні 2020 р. приступила до промислового виробництва карбонату літію, який може використовуватися в подальшому для створення електричних елементів живлення. Варто зазначити, що в турецькому електромобілі TOGG планується використовувати батареї вітчизняного виробництва.

Total
0
Shares
Previous Article

Рада зробила перший крок до розширення повноважень АМКУ

Next Article

Світова економіка в 2021 р через скорочення туризму втратить до 2,4 трлн дол.

Related Posts
Читать дальше

Укрзалізниця і DHL розвиватимуть контейнерні перевезення за маршрутом Китай—Європа

АТ “Укрзалізниця” і DHL Global Forwarding будуть спільно розвивати контейнерні залізничні перевезення у напрямку Китай—Європа. Компанії планують вводити…
Total
0
Share