Нові правила з нового 2022 року

Нові податки для селян, касові апарати для підприємців, українізація друкованих видань і закриття внутрішніх вод для держави-агресора

Тотальна фіскалізація та податок на інтернет стали реальністю, а також про деякі інші законодавчі нововведення, що починають діяти в Україні в поточному році

Касові апарати

З 1 січня всі підприємці 2-4 групи, незалежно від виду діяльності та розміру доходу, мають використовувати касові апарати, адже набрали чинності зміни в закони, що зобов’язують реєструвати всі розрахункові операцій у сфері торгівлі та послуг (закон Про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі, громадському харчуванні та послугах” та інших законів щодо детінізації розрахунків у цих сферах. Зобов’язання стосується інтернет-магазинів, кафе, туристичних агентств, готелів тощо.

За невиконання реєстрації розрахунків загрожує штраф у розмірі 100% проданої продукції на перший раз, і 150% при повторному порушенні

Важливо, що підприємцю не обов’язково купувати касовий апарат – можна використовувати відповідну програму в телефоні або комп’ютері. Таку програму зможуть встановити й ті, хто мають POS-термінали для розрахунку картками. Однак проблема в том, що не всі програми для POS-терміналів сертифіковано податковою службу, і не всі малі підприємці мають смартфони або комп’ютери, не кажучи вже про касові апарати.

В результаті багато невеликих підприємців відмовилась від розрахунків банківськими картками. А відтак податківцям дуже легко довести, що підприємець не використовував касовий апарат при розрахунку карткою. В податковій службі запевняють, що найближчим час вирішать цю проблему, і всі POS-термінали будуть мати програмні касові апарати.

Оминули нові зобов’язання не торкнулись базарів. Встановлення касових апаратів не вимагатимуть від ФОП І групи, тобто підприємців без найманих працівників, які займаються роздрібною торгівлею за готівку на ринках.

Податок на городину та скотину

З 1 січня в Україні запроваджують нову систему оподаткування сільгоспвиробників, які володіють землею. Це передбачає суперечливий законопроект 5600, який детально аналізувало NotaBene в окремому матеріалі “Згадуючи Азарова” про те, які ще нові податки доведеться платити українцям.

Новий закон запроваджує поняття “мінімальне податкове зобов’язання” (МНО) – це сума податків, яку кожен власник сільгоспземлі має сплачувати щороку. Це становить близько 5% від вартості землі. Якщо сума всіх податків сільгоспвиробника менша за МНО, то потрібно буде доплатити різницю.

До 2022 р. податки за такою формулою сплачували земельні орендатори, тобто агровиробники, що перебувають на IV групі спрощеної системи оподаткування. Селяни-одноосібники, які володіють землею, але не зареєстровані як ФОП, податків не сплачували.

Одноосібники є власниками приблизно 20% сільгоспземель і складають мінімум 6-7% населення України. А отже, за планами уряду, новий податок МНО дозволить зібрати додатково 10 млрд грн надходжень до державного бюджету.

Податок на Google

З 1 січня в Україні починають обкладати ПДВ всі цифрові покупки, які українці здійснюють у закордонних компаніях-нерезидентах, що передбачає закон, який в народі назву “про податок на Google”.

20% ПДВ мають платити громадяни, які купляють цифрові товари чи послуги, але не через юридичну особу в Україні, а безпосередньо. Під це поняття підпадає не лише Google – а й Apple, Facebook-Meta, Netflix, Microsoft та інші подібні компанії.

20% ПДВ включаються у вартість реклами Facebook та Google та будь-яких цифрових продуктів: ігор, програм у Google Play та AppStore

Наскільки українські нововведення відповіжають міжнародним практикам і чим відрізняються, в аналізі NotaBene “Гетьманцев vs Google…”

Окультурення реклами

З 8 січня набувають чинності правки до закону “Про рекламу” про заборону дискримінаційної реклами. В законі такою визнана та рекламу, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, а також за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб.

На практиці це означає, що, наприклад, за вказівку в оголошеннях про вакансії статі та віку затребуваного співробітника можна бути покарним штрафом у 65 тис. грн.

Закриті річки для російських суден 

Із 1 січня набув чинності закон “Про внутрішній водний транспорт”, який забороняє заходити у внутрішні водні шляхи суднам, що належать росіянам, або тим, що ходять під прапором держави-агресора . До таких шляхів відносяться великі річки та водоймища, що знаходяться всередині країни, серед них – Дніпро та Дністер, Київське та Кременчуцьке водосховища.

Пересуватися ними зможуть лише судна, що належать українцям, компаніям та організаціям, зареєстрованим на території України, а також судна, які українці або українські компанії зафрахтували на підставі бербоут-чартеру, тобто без екіпажу.

Іншим іноземним суднам доступ на внутрішні водні шляхи України надається лише при наявності дозволу на тимчасову реєстрацію в Україні. Для отримання такого дозволу власник судна має подати відповідні документи до Регістру судноплавства України та очікувати на рішення.  

Українізація газет і журналів     

З 16 січня набуває чинності чергова частина закону про мову, який було прийнято ще попередньою Верховною Радою. Тепер всі друковані ЗМІ повинні обов’язково мати українськомовний екземпляр разом з іншими мовами. Українською мовою має бути не менше 50% тиражу. Вже почали виходити україномовні випуски щомісячників, наприклад журнал PlayBoy.

Виняток зроблено для видань англійською мовою, офіційними мовами ЄС, мовами корінних народів. Російська мова під жодний із цих критеріїв не потрапляє.

Газети та журнали, які не перебудуються, обіцяють штрафувати. За перше порушення 6,8-8,5 тис. грн. За повторне протягом року – 8,5-11,9 тис грн. Щоправда, притягнути до адміністративної відповідальності зможуть не раніше липня 2022 року.

Виняток зробили для тих друкованих видань, у яких свідоцтво про реєстрацію передбачає місцеву сфера поширення. Такі ЗМІ мають українізуватись двома роками пізніше – з 16 липня 2024 року.

                                                 

Total
0
Shares
Previous Article

Розробник мобільних ігор Take-Two купує конкурента за 12,7 млрд дол.

Next Article

Світовий банк погіршив прогноз зростання економіки у 2022 р.

Related Posts
Читать дальше

Законопроект 5600 – згадуючи Азарова

Заявами про збільшення податків для великого (олігархічного) бізнесу влада намагається приховати плани збільшення податків для населення – про це горезвісний проєкт змін до Податкового кодексу № 5600
Антимонопольный комитет
Читать дальше
6

Оштрафовал Ахметова, но остался несостоятельным: что не так с АМКУ

Бесправное антимонопольное ведомство – АМКУ – нуждается в реформах. Но оно устраивает украинских олигархов, поэтому десятилетиями остается в…
Total
0
Share