Конгрес США затвердив інфраструктурний план Байдена на 1,2 трлн дол.

Палата представників США затвердила план президента Джо Байдена щодо розвитку інфраструктури та створення робочих місць на суму 1,2 трлн доларів. У серпні проєкт отримав схвалення сенату, верхньої палати Конгресу після того як фінансування інфраструктурної частини було скорочено до 550 млрд дол., повідомляє Bloomberg.

За ухвалення документа, який тепер надіслано на підпис Байдену, виступили 228 конгресменів, проти — 206. Голоси розділилися переважно за партійною лінією, але, як зазначає Bloomberg, законопроєкт також підтримали 13 республіканців, без чого він не був би затверджений. Серед інших проти плану висловилися шість демократів.

Ухвалення законопроєкту Байден назвав “грандіозним кроком Америки вперед як нації”.

Інфраструктурний законопроєкт спочатку мав йти в пакеті із законопроєктом із соціальної підтримки та боротьби зі зміною клімату на 1,75 трлн дол. Але суперечності виникли всередині самої демократичної партії. Представники помірного крила виступили за те, щоб провести перевірку та переконатися у допустимості видатків бюджетних коштів.

Навесні Байден також підписав план стимулювання економіки на 1,9 трлн дол. Тільки він, прогнозували аналітики, може додати 1 п.п. світового ВВП.

Сплатити всі інвестиції, пов’язані з інфраструктурною програмою, на найближчі 15 років адміністрація Байдена планувала за допомогою підвищення податків для бізнесу та заможних американців.

Головна зміна — корпоративний податок на прибуток, який реформа Дональда Трампа 2017 р знизила до 21%, Байден пропонував підвищити до 28%. Це все ще значно нижче, ніж при Бараку Обамі (тоді було 35%), але така ставка поміщає США до країн з найвищим податковим навантаженням для бізнесу серед найбільших економік світу, зазначає WSJ.
З ініціативи США також було запроваджено мінімальний глобальний податок для транснаціональних корпорацій на рівні 15%.

Водночас сенатори-демократи наприкінці жовтня запропонували запровадити у США податок на мільярдерів. Він припускає, що найбагатшим людям країни доведеться щороку платити 23,8% з приросту вартості активів, що торгуються, таких як акції та облігації. Такий податок дозволив би частково профінансувати гігантські соціальні програми адміністрації Байдена, але навряд чи може бути прийнято у вихідному вигляді, пише Bloomberg. Ініціатива надзвичайно жорстка, враховуючи, що активи мільярдерів, що досі торгуються, в США оподатковувалися лише у разі продажу. Тепер податок буде щорічним, і починати платити його доведеться з повного збільшення ринкової вартості.

Головними постраждалими від гігантських витрат адміністрації Байдена можуть стати акціонери компаній, для яких результатом підвищення податків буде зниження дивідендів і ціни акцій, що належать їм, побоювалася WSJ. Проте поки що Байдену належить рекорд останніх десятиліть зі зростання S&P 500 за перший рік президентства. Після виборів 2020 р індекс зріс більше, ніж першого року правління будь-якого іншого сучасного президента. Наприклад, за Дональда Трампа у 2016 р S&P 500 зріс на 21,3%, за Барака Обами у 2012 р — на 24%. До Байдена приросту понад 30% американський індекс досягав лише після переобрання Білла Клінтона 1996 р (+32%).

Нагадаємо, що 31 березня президент США Джозеф Байден представив план, що передбачає інвестиції в різні інфраструктурні проєкти, в розмірі 2,3 трлн дол. За його словами, йдеться про “найбільші інвестиції в американські робочі місця з часів Другої світової війни”.

Як вже повідомляло NotaВene, пакет стимулів для економіки США на 1,9 трлн дол. може стимулювати відновлення інших економік, але може і нашкодити, наприклад, бідним країнам з великим податковим тягарем.

Варто зазначити, що 8 жовтня 136 країн світу погодилися на масштабний перегляд глобальних податкових правил, який спрямований на припинення практики ухилення від сплати податків міжнародних корпорацій. Згідно з реформою світового оподаткування, ставка податку з міжнародних корпорацій з 2023 р становитиме як мінімум 15%.

Total
0
Shares
Previous Article

НБУ назвав найбільш прибуткові та збиткові банки

Next Article

Транзит газу через Україну знизився на 21,6%

Related Posts
Total
0
Share