Єврокомісія оприлюднила план екологічної перебудови економіки

14 липня Європейська комісія (ЄК) представила масштабну програму із боротьби зі зміною клімату, метою якої є скорочення до 2030 р викидів CO2 у Євросоюзі не менше ніж на 55% порівняно з базовим рівнем 1990-х рр, повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

Програма, що отримала назву Fit for 55, передбачає активніше використання європейськими компаніями та домовласниками чистих технологій, зокрема відновлюваних джерел енергії та електромобілів. Запропоновані заходи покликані скоротити викиди в усіх сегментах європейської економіки, включаючи виробництво електроенергії, автомобільний і житловий сектори, а також судноплавство, авіацію та сільське господарство.

Документ передбачає нові підходи до регулювання в ЄС енергетики, всіх видів транспорту, будівельного сектора, промисловості, інфраструктури. Планується також значне розширення системи торгівлі вуглецевими квотами, в тому числі на авіацію та водний транспорт, екологічні тарифи на імпорт, концепцію поглинання вуглецю шляхом масової висадки лісів і створення фінансових інструментів на суму понад 100 млрд євро для зниження соціального збитку від цих заходів.

Одним із ключових пунктів реформи є впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (ТВР), що передбачає стягнення зборів із імпортованих ЄС товарів залежно від їхнього вуглецевого сліду. У рамках першого трирічного етапу реалізації ТВР, який стартує у 2023 р, зборами обкладатиметься імпорт сталі, цементу, добрив та алюмінію.

Запроваджуючи такий механізм, ЄК прагне захистити своїх виробників, оскільки посилення кліматичного регулювання в ЄС підвищує їхні витрати та погіршує їхні конкурентні позиції порівняно з виробниками з країн із менш суворим регулюванням. Крім того, цей механізм має сприяти скороченню викидів за межами Євросоюзу.

Варто зазначити, що 2016 р Україна взяла на себе зобов’язання скоротити викиди СО2 на 40%. Але скорочення на 40% викидів СО2 в атмосферу для України можливе тільки внаслідок скорочення виробництва: менше виробляється електроенергії, мінеральних добрив, виплавляється металу, ніж 30 років тому.

Втім, навіть збереження діючих зобов’язань України скоротити викиди СО2 на 40% далеко не всі промислові підприємства можуть витримати. За оцінкою голови комітету з екології та розвитку зеленої економіки Федерації роботодавців України Павла Жили, для досягнень цієї мети промисловим підприємствам України необхідні 102 млрд євро інвестицій.

Ще одним базовим пунктом кліматичної програми ЄК є розширення чинної системи торгівлі квотами на викиди CO2 (ETS) за рахунок включення до неї нових галузей, що має прискорити темпи декарбонізації. Брюссель має намір запровадити квоти на викиди, вироблені автомобільним сектором і під час обігріву будівель.

Крім того, ЄС планує суттєво посилити стандарти викидів для нових автомобілів у наступні 15 років. Поставлені цілі фактично означатимуть заборону на продаж нових машин із дизельними та бензиновими двигунами до 2035 р. Отже, будуть запроваджені правила, покликані підвищити доступність зарядкових станцій і стимулювати споживачів до переходу на електромобілі.

Авіаційний і судноплавний сектори також нестимуть покарання за забруднення довкілля — в рамках реформи вперше буде запропоновано відповідний податок для цих галузей. Судноплавний сектор також підпаде під розширену схему ETS із 2023 р.

Як повідомляє Bloomberg, це найамбітніша багатостороння стратегія захисту клімату в історії. За задумом авторів ініціативи, до 2050 р Європа має стати першою в світі кліматично нейтральною частиною світу. Крім іншого ЄС займеться трансформацією всіх сфер своєї економіки, від обігріву будинків до транспорту.

Нагадаємо, що в Європейському Союзі виробництво електроенергії з відновлюваних джерел вперше перевершило електрогенерацію з викопного палива. Згідно з даними Євростату, минулого року виробництво електроенергії з відновлюваних джерел енергії зросло до 1 052 582 ГВт-год., що на 29 994 ГВт-год. більше, ніж виробництво електроенергії з викопного палива. У 2019 р цей показник становив 979 866 ГВт-год., у той час як у 1990 р — 303 279 ГВт-год.

Як вже повідомляло NotaВene, міністр фінансів РФ Антон Сілуанов заявив, що Кремлю необхідно готуватися до падіння доходів бюджету після того як стрес-тест показав, що глобальний перехід до чистої енергії може привести до значного зниження попиту на експорт викопного палива.

За оцінкою Банку Росії, прикордонний податок на викиди вуглецю в ЄС може коштувати РФ 8,2 млрд євро (9,7 млрд дол.) на рік. Міністерство енергетики попередило, що російські нафтогазові компанії можуть втратити до 4 млрд дол. на рік через заходи, які будуть запроваджуватися поетапно, починаючи з 2023 р.

Варто зазначити, що на території України зосереджені родовища 21 рідкоземельного елементу, з переліку 30 речовин, що визначені Євросоюзом як критична сировина для виробництва пристроїв для розвитку “зеленої” енергетики, зокрема, акумуляторних батарей.

Total
1
Shares
Previous Article

Україна володіє родовищами 21 елементу критичної сировини для потреб зеленої енергетики

Next Article

Україна збільшила експорт труб на третину

Related Posts
Total
1
Share