Європа втратила через погодні негаразди 500 млрд євро за 40 років

Сильні повені та інші екстремальні погодні умови обійшлися Європі у суму близько 500 млн євро за останні чотири десятиліття. Найбільше постраждали Німеччина, Франція та Італія, повідомляє Тhe Guardian.

За період з 1980 р. по 2020 р. від 90 000 до 142 000 смертей було пов’язано з погодними та кліматичними подіями, переважна більшість із яких була викликана глобальним потеплінням.

Дані Європейського агентства з довкілля не показують чіткого співвідношення між впливом кліматичної кризи та зростанням збитків за десятиліття. Це пов’язано з тим, що економічні наслідки зазвичай спричинені кількома основними значущими подіями: понад 60% матеріальних втрат були викликані лише 3% погодних явищ за той період.

Найбільшої економічної шкоди завдали гідрологічні явища — переважно повені — на які припадало до 44% втрат, за ними слідували збитки від метеорологічних подій — переважно штормів — які становили до 39%.

Дослідники наголошують на важливості підготовки та адаптації інфраструктури до екстремальних погодних умов, які, імовірно, виникатимуть частіше й стануть інтенсивнішими через поглиблення кліматичної кризи та глобальне потепління. Держави й далі повинні інвестувати в адаптацію до погодних умов, оскільки успіхи у захисті від наслідків кліматичної кризи в Європі дуже різняться.

Велика Британія відмовилася від членства в Європейському агентстві довкілля (ЕЕА) після Брекзиту, хоча інші країни, що не входять до ЄС, такі як Норвегія та Швейцарія, є її членами. Однак Велика Британія теж взяла участь у дослідженні. Її збитків було нараховано на суму приблизно в 57 млрд євро за 40 років, що еквівалентно майже 1000 євро на людину. Близько 70% економічних втрат було застраховано, що є найвищим показником серед усіх досліджених країн.

ЕЕА порівняло дані про економічні збитки, надані страховиками та іншими комерційними джерелами. Діапазон втрат за їхніми оцінками сягає від 450 млрд євро до 520 млрд євро. Значна відмінність даних викликана різними методами їх збору. Трохи менше чверті збитків (23%) за період у 40 років було застраховано, проте цей показник сильно відрізняється по країнах: у Данії та Нідерландах він становить більше половини, тоді як у Литві та Румунії — лише близько 1%.

Найвищі втрати на душу населення за цей період мали Швейцарія, Словенія та Франція, а найбільших збитків на площу країни зазнали Швейцарія, Німеччина та Італія.

Нагадаємо, що країни G7 припиняють фінансування вугільної енергетики з 2022 р.

Як вже повідомляло NotaВene.news, Бурштинська ТЕС є найбруднішою електростанцією Європи, а Україна викидає отруйного пилу з вмістом важких металів більше, ніж всі країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом узяті. Україна продукує 72% всіх викидів зольного пилу в Європі, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту.

Варто зазначити, що скорочення на 40% викидів СО2 в атмосферу для України можливе тільки внаслідок скорочення виробництва: менше виробляється електроенергії, мінеральних добрив, виплавляється металу, ніж 30 років тому.

Втім, навіть збереження діючих зобов’язань України скоротити викиди СО2 на 40% далеко не всі промислові підприємства можуть витримати. За оцінкою голови комітету з екології та розвитку зеленої економіки Федерації роботодавців України Павла Жили, для досягнень цієї мети промисловим підприємствам України необхідні 102 млрд євро інвестицій.

Total
0
Shares
Previous Article

Інфляція в січні зросла до 1,3%

Next Article

Борг населення за комунальні послуги зріс до 81,4 млрд грн

Related Posts
Total
0
Share