Гривня під перехресним тиском

Наразі головним чинником послаблення гривні є посилення військової загрози з боку РФ, але також протягом 2022 р. будуть тиснути несприятливі умови на світових ринках капіталу

Офіційний обмінний курс гривні до долару США з початку року станом на 19 січня  знецінився з 27,28 до 28,4 грн./дол. США або на 4,1%. Аналогічні темпи девальвації спостерігалися і для курсу гривні до євро, рівень якого знизися з 30,92 до 32,19 грн./євро. Поточний курс гривні до долара США є найнижчим за останні 12 місяців.

“Подушку безпеки” маємо

Девальвація гривні до іноземних валют зумовлювалась перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, як у сегменті «спот» валютного ринку, так і «форвард». За даними Національного банку (НБУ), минулого тижня чистий попит на іноземну валюту (за вирахуванням пропозиції) в середньому на день становив близько 90 млн. дол. США.

Валюто-обмінні операції фізичних осіб у готівковому та безготівковому сегментах ринку також характеризувалися збільшенням попиту на валюту при скороченні її пропозиції. З 1 до 15 січня 2022 р. чиста купівля населенням іноземної валюти становила 7 млн. дол у готівковій формі та 19 млн дол. – у безготівковій. Об’єктивних економічних або фундаментальних причин для знецінення курсу гривні не існувало.

Наявний ажіотажний попит на іноземну валюту та зменшення її пропозиції пояснювались ризиками військового вторгнення Росії.Упродовж більшої частини січня НБУ проводив валютні інтервенції для згладжування коливань валютного курсу та задоволення підвищеного попиту на іноземну валюту. За тиждень з 10 січня по 14 січня НБУ продав іноземної валюти на 331 млн дол. США. Ще раніше, з 4 по 6 січня 2022 р., валютні інтервенції НБУ становили 100 млн дол. США.

Станом на 18 січня з початку року обсяг валютних інтервенцій НБУ вже перевищив 500 млн дол.

Показово, що в минулому році НБУ здебільшого викупав надлишок іноземної валюти на ринку, завдяки чому сальдо чистих валютних інтервенцій становило 2,02 млрд. дол. Це стало основною причиною збільшення міжнародних резервів України за 2021 р. на 1,8 млрд дол. або на 6,2%, і на початок 2022 р. їхній обсяг досяг 30,94 млрд дол. У даний час наша країна має «подушку безпеки» у вигляді накопичених валютних резервів для безпечного проходження нетривалого періоду турбулентності на випадок стримування повномасштабної військової агресії Кремля.

Економічна теорія говорить про те, що позитивне сальдо платіжного балансу чинить тиск  у бік підвищення курсу національної валюти (ревальвації), оскільки резиденти країни у взаємовідносинах із зовнішнім світом генерують надлишок іноземної валюти.

Останні статистичні дані НБУ вказують на те, що за січень-листопад 2021 р. зведене сальдо платіжного балансу України було позитивним і становило +121 млн дол. США. Незначне від’ємне сальдо поточного рахунку перекривалося чистим припливом коштів за фінансовим рахунком, що вело до утворення профіциту платіжного балансу. За 11 місяців 2021 р. абсолютні обсяги експорту товарів з України в доларах США зросли майже на 40%, порівняно з аналогічним періодом 2020 р. В той же час вартісні обсяги імпорту товарів збільшилися на 34,1%.

На суму експортної виручки України позитивно впливала цінова кон’юнктура світових ринків сировинних товарів. За останніми даними UNCTAD (Комісії ООН з торгівлі та розвитку), у листопаді 2021 р. ціни на всі групи сировинних товарів були в середньому на 67,5% вищими, ніж у листопаді 2020 р. При цьому ціни на продовольчі товари за 12 місяців зросли на 26,6%, а ціни на мінерали (без палива), руди і недорогоцінні метали – на 15,1%.

Щодо ключових економічних факторів впливу на валютний курс гривні в 2022 р., то цінова кон’юнктура для українських експортерів залишається сприятливою, а міжнародні кредитори та донори готові надавати фінансову підтримку нашій країні. Але вплив цих позитивних факторів на валютно-курсові процеси у даний час нівелюється негативними чинниками.

Інвестори перестраховуються

У січні 2022 р. під впливом психологічних факторів стали набирати обертів процеси, пов’язані з відпливом іноземного капіталу з країни та накопиченням зовнішніх активів резидентами України. Минулорічний приплив коштів за фінансовим рахунком платіжного балансу змінюється його відпливом. Для покриття такої «дірки» зараз часткового використовуються міжнародні резерви України. Але неповне покриття валютними інтервенціями НБУ розриву між попитом і пропозицією валюти призводить до зниження обмінного курсу гривні.

Іноземні інвестори і кредитори на фоні ризиків масштабного вторгнення російських військ заморожують інвестиційні проекти в Україні, збільшують обсяги виведення дивідендів з діючих підприємств, відмовляються надавати нові кредити та позики суб’єктам господарювання України.

Орієнтир дохідності для зовнішніх ринкових позик резидентів України – це поточна дохідність на вторинному ринку суверенних облігацій України. З кінця грудня 2021 р. така дохідність стрімко зростає. За даними компанії «Dragon Capital», на 19 cічня ринкова дохідність єврооблігацій України з погашенням у 2022 р. складала 22,4% річних (у доларах США), а з погашенням у 2023 р. – 15,7% річних. Для облігацій більшої строковості ринкові ставки були більш помірними, але тим не менш – аномально високими: 13,5% річних для єврооблігацій з погашенням у 2025 р.

Уряд України планував залучити до бюджету 2022 р. 1,5 млрд. дол. від розміщення єврооблігацій. Однак, їх надвисока дохідність поки що унеможливлює реалізацію цих планів. З іншого боку, це порівняно незначна сума для бюджету України, яка може бути заміщена збільшенням офіційного кредитування України або додатковим розміщенням валютних облігацій внутрішньої позики (ОВДП).

Сума ОВДП в обігу та ОВДП у власності нерезидентів (млрд грн)

Джерело: Національний банк України

У даний час послаблює курсову позицію гривні чистий відплив коштів іноземних інвесторів з ринку внутрішньо-боргових зобов’язань Уряду. В умовах геополітичної напруженості та зростання зовнішньополітичних ризиків для України іноземні інвестори в ОВДП почали розпродаж своїх облігацій на вторинному ринку. Залишок вкладень нерезидентів в ОВДП зменшився з 91,33 млрд грн станом на 4 січня 2022 р. до 84,96 млрд грн. станом на 19 січня.

За останні 15 днів нерезиденти вивели з ринку ОВДП 6,4 млрд грн. і конвертували їх в іноземну валюту на близько 230 млн дол.

По суті, нинішні події в України підтверджують справедливість теорій і моделей валютних очікувань, які ґрунтуються на гіпотезах раціональності очікувань економічних агентів та ефективності валютного ринку. В основі цих моделей лежить допущення про те, що очікування економічних агентів стосовно перспектив розвитку економіки країни, динаміки платіжного балансу та стану безпеки чи політичної стабільності безпосередньо впливають на обмінний курс у короткостроковому періоді. Численні емпіричні дослідження, які проводилися в світі в кінці ХХ ст., підтвердили наявність взаємозв’язків між короткостроковими коливаннями обмінних курсів і очікуваннями змін економічних показників у майбутньому. Відомий вчений Себастьян Едвардс ще у 1982 році виявив наявність у коливаннях обмінних курсів провідних країн світу “ефектів новин”, пов’язаних із зміною макроекономічних показників.

Повертаючись до проблем України слід зазначити, що упродовж найближчих місяців утримання високого рівня відсоткових ставок за борговими зобов’язаннями України на зовнішніх ринках ускладнюватиме залучення нових позик та інвестицій до національної економіки, що призведе до утворення дефіциту фінансового рахунку. Паралельно фінансовий рахунок погіршуватиметься під впливом ажіотажного попиту на іноземну валюту з боку резидентів України; в платіжному балансі це відображатиметься як накопичення зовнішніх активів, що є одним із каналів відтоку іноземної валюти. До цього додаються і глобальні ризики пожорсткішання монетарної політики в розвинутих країнах.

Сценарії на 2022-й

Підвищення ключових відсоткових ставок провідними центробанками світу спричинятиме погіршення умов зовнішнього фінансування для всіх країн з ринками, що формуються. Такі зміни негативно відбиватимуться на потоках міжнародних капіталів до даної групи країн і посилюватимуть тиск на країни з нестійкими борговими позиціями. В поточному році країни з ринками, що формуються, стануть більш чутливими до ризиків рефінансування зовнішніх боргів і коливань світових відсоткових ставок. До таких країн належить і Україна.

Якщо говорити про перспективи поточного рахунку платіжного балансу України, то українські експортери, очікуючи перманентного зниження курсу гривні, будуть зацікавлені притримувати власну валютну виручку для її подальшого продажу за більш вигідним курсом.

Поряд з цим, у лютому-березні НАК «Нафтогаз України», вірогідно, змушений буде імпортувати кілька млрд кубометрів природного газу за надвисокими цінами світового ринку. Вказані дії миттєво збільшать обсяги українського імпорту та потреби в іноземній валюті. Таким чином, процеси, пов’язані з експортно-імпортними операціями суб’єктів національної економіки, негативно позначатимуться на значеннях валютного курсу гривні.

Основоположним чинником впливу на майбутній валютний курс, безперечно, стане ситуація на українсько-російському кордоні. При найгіршому перебігу подій ринковий курс може знизитися в 1,5-2 рази. Тоді для закупівель критичного імпорту держава змушена буде запровадити директивний обмінний курс і повернути обов’язковий продаж валютної виручки для експортерів.

Якщо ж виходити із поточного статус-кво (збереження для України певних геополітичних ризиків без реалізації агресивних намірів Кремля), то найбільш вірогідною стане повзуча девальвація гривні з досягнення значень обмінного курсу 29-29,5 грн/ дол. США у першому півріччі 2022 р. Надалі нормалізація військово-політичної ситуації навколо нашої країни зробить можливим незначний відкат курсу гривні, але показники курсу на рівні 26 чи 27 гривень за долар США вже безповоротно відійшли в економічну історію України.

Тетяна Богдан – доктор економічних наук, директор з наукової роботи Growford Institute спеціально для NotaBene.news

Total
16
Shares
Previous Article

НБУ погіршив прогноз зростання економіки

Next Article

Дефіцит бюджету в 2021 р. склав 3,8% ВВП

Related Posts
Total
16
Share