Чому завищена облікова ставка не стримує інфляцію

Володимир Рябошлик, Центр розвитку інновацій (Київ), Фулбратівський професор університету штату Іллінойс (США)

На державному рівні (Національний банк і в унісон Мінфін) панує ототожнення зміни Облікової ставки НБУ з протидією зростанню інфляції: нижче ставка – вище інфляція. Через це, мовляв, усі заклики до справедливого зниження ставки є непрофесійними і безвідповідальними, і лише підстебнуть ціни до гіперінфляції на кшталт 1990-х. І як додатковий аргумент наводиться сумний приклад Туреччини, в якій спостерігаємо найбільше падіння ліри серед ринків, що розвиваються (emerging markets). Прихильники зниження Облікової ставки наводять контраргументи.

Головний з них – стримування інфляції може бути успішним тільки у гармонійному поєднанні облікової ставки з контролем над емісією та грошовою масою (точніше, над грошовою базою). А на цьому другому інструменті – емісія – НБУ діє в такій дисгармонії, яка навпаки підживлює інфляцію.

Від початку інфляційного таргетування у 2015 р., і до середини 2021 р. грошова база зросла в 1,9 рази при тому, що ВВП за цей час не зріс і на 10%. Отже постачання грошей в економіку перевищило реальну потребу майже у 10 разів.

Таке випередження грошової маси повністю нівелювало позитивний ефект високих облікових ставок, і стало не останнім чинником інфляції, яку дуже добре відчуває населення. Попре начебто утримання курсу гривні до резервних валют у таргетованному коридорі, споживчі ціни за цей період зросли в 1,6 рази. В цьому секрет, чому після шести років таргетування, інфляція залишається удвічі вища за оголошену Нацбанком для проформи ціль.

Одночасно з тим, що завищена облікова ставка ніяк не впливає на інфляцію, залишаються цілий букет побічних негативних наслідків ставки НБУ.

По-перше, це призвело до збільшення видатків бюджету на сплату відсотків на обслуговування боргу за держоблігаціями (ОВДП), оскільки величина ставки є орієнтиром для доходності ОВДП. Наразі ці виплати стали чи не найвагомішою статтею видатків держбюджету, значно випередивши медицину, освіту, оборону або видатки на розвиток. З іншого боку, очевидно, що це проводиться не на шкоду тим, хто тримають ОВДП, адже вони й отримують відсотки. Така схема корупційного кола інфляційного таргетування.

Емісія підживлює інфляцію → інфляція служить НБУ підставою для підвищення облікової ставки → ставка підвищує дохідність держоблігацій → Мінфін сплачує власникам облігацій підвищені відсотки → емісія підживлює інфляцію.

По-друге, оскільки облікова ставка також є орієнтиром для ставок комерційних банків, її завищення підвищує вартість кредитів. Здороження кредитних грошей гальмує промислове виробництво та іншу економічну діяльність. Таким чином, одночасно зі спустошенням бюджету відбувається постійне охолодження виробництва, а промисловість вже навіть скорочується.

Для того щоб розірвати це коло, критично важливо доповнити вимогу скорочення емісії вимогою встановлення контролю над грошовою масою.

Важливо, щоб це відбувалось поза рамками чинної української або турецької версій інфляційного таргетування.

Слід також підкреслити, що нас не повинен вводити у оману той факт, що облікова ставка вже давно не 18% і зараз складає «лише» 8,5%. Це підтверджує нещодавнє чергове підвищення ставок за ОВДП, розміщенними у гривні.

Якщо сьогодні дохідність облігацій сягнула 13,25% проти ставок за кредитування підприємств у 9,4%, зрозуміло, куди комерційним банкам інвестувати вигідніше. Це ще раз доводить, як політика НБУ та дії Мінфіну придушують економіку. Очевидно також, що стійке зберігання такої відверто шкідливої схеми тримається на не менш стійких корисливих мотивах.

Total
0
Shares
Previous Article

Роздрібні продажі у жовтні в ЄС зросли на 0,3%

Next Article

Україна збільшила експорт металів на 5%

Related Posts
Читать дальше

Будущее Украины: зомби апокалипсис, либо спасительный взрыв инноваций снизу

В Украине власть «зомбирует» экономку, спасая олигархические зомби-монополии. Хотя их уже пора «бальзамировать». Спасти Украину сможет бум предпринимательства
Читать дальше

Международные итоги-2020: продолжение следует в 2021-м

Екатерина Одарченко, политтехнолог, президент Института демократии и развития «PolitA», основатель SICGroupUkraine, член международной ассоциации политконсультантов IAPC, глава партии "Национальная платформа"
Total
0
Share