Бюро економічної невизначеності

Чому Верховна Рада змушенна вітермінувати запуск БЕБ, і коли фактично запрацює Бюро

Гучна драма про створення Бюро економічної безпеки (БЕБ) України ще дуже далека до успішного фіналу. Його голова Вадим Мельник (обраний не без скандалу екс-керівник податківців) в розлогих інтерв’ю українським ЗМІ, в яких розповідає, як саме має намір досягти мети, визначеної в законі про БЕБ. Журналісти охоче висвітлюють заяви Мельника та інформацію, пов’язану зі створенням БЕБ, помилково називаючи «новим правоохоронним органом». БЕБ має статус органу виконавчої влади, але не окремого правоохоронного органу. Отже за цією логікою і має замінити Державну фіскальну службу (ДФС) з таким самим статусом. Різниця в тому, що перед БЕБ поставлені ширші завдання: не лише несплата податків або ухилення, мінімізація, а й всі інші схеми тіньової економічної діяльності.

Попре широко анонсований в ЗМІ наразі виглядає маловірогідним, що БЕБ стартує 25 вересня. Для цього не готова організаційної, а навіть законодавчої бази, і маємо обґрунтовані сумніви, що це буде виправлено за кілька днів. Хоча сам Мельник запевняє, що прийняти необхідне законодавство та створити мінімально необхідну організаційну базу цілком можливо до 25 вересня. На підтвердження наших сумнівів і спростування сподівань Мельника свідчать останні рішення уряду.

На засіданні Кабміну 15 вересня прийнято розпорядження № 1107-р, яким перенесено з 25 серпня на 24 вересня завершення аудиту матеріально-технічних ресурсів, озброєння та спецзасобів, за підсумками якого надати Кабміну «довідку про заходи, спрямовані на розв’язання виявлених проблем». Аудит має провести робоча група з представників низки органів: від митниці та податкової, Мінфіну та Мінюсту і до залучених вказаним розпорядженням Держспецзв’язку, Держархіву, СБУ, Офісу генпрокурора (останні два за згодою).

За день до старту роботи БЕБ Кабмін планує лише дізнатися про проблеми матеріально-технічного забезпечення Бюро та пропозиції щодо їх вирішення

До того ж ще залишаються серйозні прогалини в законодавстві, які фактично унеможливлюють розслідування  БЕБ. Цей прогноз посилює інформація від джерел в Кабміні про те, що уряд продовжить повноваження ДФС до 25 листопада. Раніше і сам пан Мельник заявляв про плани запустити Бюро до кінця листпада. Проте його очікування, скоріш за все, є завищеними.

Чи надовго начальник без підлеглих?

В Кримінальному кодексі (ККУ), так само як і в Кодексі про адміністративні правопорушень, БЕБ не існує. Для того, щоб Бюро отримало підслідність, потрібні законодавчі зміни. Відповідний законопроект 3959-1 ухвалений тільки в першому читанні. Хоча проект був зареєстрований в Раді ще в 2020 р.. Ухвалений в першому читанні в лютому 2021-го.  До другого читання був підготовлений в липні 2021 року. І підготовлений дуже неякісно. Лише один приклад.

Згідно з законопроектом, відповідно до частини 5 статті 36 КПК Генпрокурор, керівник обласної прокуратури в разі неефективного досудового розслідування, мають право передати його проведення іншому органу досудового розслідування, незалежно від підслідності кримінального правопорушення. Прокурор може доручить БЕБ розслідувати будь-який злочин і може передати розслідування з Бюро до будь-якого іншого слідчого органу: ДБР, НАБУ, СБУ.

Поняття «неефективності здійснення досудового розслідування» носить суто оціночний характер. Чіткі підстави для прийняття рішення про зміну підслідності у законодавстві не визначені. По-перше, ця норма не узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України про визначення меж та способу реалізації повноважень органів державної влади. По-друге, створює широкі можливості для зловживань при зміні підслідності на будь-якому етапі розслідування, що в свою чергу дозволить його затягувати, змінювати слідчих і керівників, нарешті поховати остаточно.

Оцінюючи розслідування як неефективне, можливо штучно створювати підстави для перезапуску органу досудового розслідування, тобто зміни його нелояльного керівництва

І це стане дуже зручним інструментом втручання в слідство і впливу на слідчий орган. Лише цей один приклад недолугості законопроекту про інтеграцію БЕБ в правоохоронне законодавство, викликає серйозні сумніви, що законопроект 3959-1 буде швидко прийнятий у другому читанні. Але без цих законодавчих змін слідчі Бюро не матимуть прав розслідувати економічні злочини.

Ні податкової міліції, ні БЕБ

Так чи інакше, але БЕБ має запрацювати в Україні як окремий орган, який займатиметься економічними правопорушеннями та злочинами. Адже створення такого органу є складовою комплексної реформи СБУ та Нацполіції, спрямованої на їхню декомерціалізацію. Правда, директор Бюро Мельник наголошує трохи на відмінній стороні діяльності – аналітичній: викриття та запобігання незаконних схем задля зменшення тіньової економіки та наповнення бюджету.

Враховуючи вище названі складнощі, більш вірогідним початок роботи Бюро виглядає з січня 2022 р. Тоді всі структурні підрозділи податкової міліції мають передати справи, матеріали та бази даних до відповідних підрозділів БЕБ.

Якщо податкову міліцію ліквідують раніше, ніж фактично запрацює БЕБ, існує великий ризик, що «загубляться» архіви і бази даних податкової міліції

Саме так сталося з оперативно-розшуковими справами податкової міліції. Вони мали бути реалізовані у кримінальні справи протягом 3 місяців з дня набрання чинності закону про Бюро, тобто до липня цього року. Інакше оперативно-розшукові справи мали бути закриті.

Більш того, оперативним підрозділам податкової міліції забороняється заводити оперативно-розшукові справи з дня набрання чинності закону про БЕБ, тобто з березня 2021 р. Але Бюро також не заводить оперативно-розшукові справи, бо не сформований штат.

Фактично вже півроку ніхто з економічною злочинністю не бореться. При цьому інші слідчі органи, такі як Служба безпеки та Національна поліція, відповідно до проекту № 3959-1 (про зміни до ККУ, КПК та Кодексу про адмінпорушення) не матимуть права здійснювати розслідування економічних злочинів. Виключення дублювання функцій цих правоохоронних органів — безумовний плюс нового закону. За умови, якщо Бюро запрацює повноцінно.

Бізнес має отримати більше захисту

Як вже зазначалось вище, податковій міліції заборонено заводити оперативно-розшукові справи після опублікування закону про БЕБ. Якщо ця норма буде порушена, зібрані докази у подальшому суд не має визнавати як такі, що отримані всупереч закону і внаслідок істотного порушення прав людини. Причому за доктриною «плодів отруєного дерева» недопустимими будуть також будь-які інші докази, наприклад, висновки експертів, здобуті завдяки інформації, що була отримана незаконно.

Ще одна добра новина для бізнесу. Законом про БЕБ доповнено статтю 214 КПК змінено порядок початку досудового розслідування. Раніше концепція цієї статті передбачала обов’язкову реєстрацію кримінального провадження в ЄРДР протягом 24 годин з моменту подання заяви про кримінальне правопорушення. Відтепер відомості про злочини за статтями 212 (ухилення від сплати податків) та 212-1 (ухилення від сплати єдиного внеску) ККУ можуть бути внесені до ЄРДР лише, якщо податкове правопорушення визначене актом документальної перевірки відповідно до вимог статті 86 Податкового кодексу та іншими доказами. Очікуваним наслідком стане суттєве зменшення тиску на бізнес, оскільки для того, щоб почати розслідування за вказаними статтями та, відповідно, проводити слідчі дії, необхідно спершу отримати акт перевірки, яка задокументує наявність порушення.

Цікавим питанням, на яке відповість судова практика, є доля кримінальних проваджень, розпочатих за статтями 212 чи 212-1 ККУ, у яких немає акту перевірки. Нове законодавство передбачає цей акт як початковий документ для здійснення досудового розслідування. Без нього матеріали кримінального провадження втрачають перспективу. Ця норма покликана захистити підприємства від необґрунтованих звинувачень.

Total
12
Shares
Previous Article

Валовий зовнішній борг України зріс до 125,3 млрд дол.

Next Article

Китай подав 40% заявок на патенти в області 6G

Related Posts
Читать дальше

Поки не буде контролю і відповідальністі для керівників, не буде й змін у роботі Фонду держмайна – Олескандр Потімков

Попри те, що роздержавлення майна в Україні триває з початку незалежності, залишається близько 3,5 тис. державних підприємств. Ключовий…
Антимонопольный комитет
Читать дальше
6

Оштрафовал Ахметова, но остался несостоятельным: что не так с АМКУ

Бесправное антимонопольное ведомство – АМКУ – нуждается в реформах. Но оно устраивает украинских олигархов, поэтому десятилетиями остается в…
Total
12
Share